БЕРЕЗЮ́К-ВОЛО́ШИН Ро­стислав Петрович (псевд. та крипт.: А. С., Борисенко, Павленко, Горбенко, Левченко; 1911, с. Озеряни, нині Дубнів. р-ну Рівнен. обл. — 27. 08. 1944, с. Нижні Гаї Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — політичний і військовий діяч, публіцист. Закін. Рівнен. укр. г-зію, навч. у Львів. університеті. Організатор нац.-визв. руху, один із засн. ОУН на Волині. 1933–34 — голова Союзу укр. студент. організацій під Польщею. Спільно з Р. Шухевичем і Й. Позичанюком від весни 1943 очолював УПА як командир Запі­л­ля. 1943 обраний чл. бюро Проводу ОУН, головою Конф. поневол. народів Сх. Європи й Азії і Великого Збору Укр. Гол. Визв. Ради (УГВР). Член УГВР та її Ген. секретаріату. Вів дипломат. пере­говори з пред­ставниками угор. армії, внаслідок чого зроблено крок до ро­зумі­н­ня для спіл. протинацист. боротьби. 10–16 липня 1944 — голова Великого Збору УГВР, секретар внутр. справ. Вʼязень польс., рос. та нім. тюрем і концтаборів (зокрема пере­бував у Березі Картузькій). Зі студент. років спів­працював у редколегіях період. ви­дань («Студентський шлях», «Студентський вісник», «Український голос», «Наш клич», «Вісті», «Бюлетень Краєвого Проводу ОУН–ЗУЗ», «Ідея і чин» тощо). Загинув у бою з військами НКВС.