БЕРНШТЕ́ЙН Самуїл Борисович (Бернштейн Самуил Борисович; 03. 01. 1911, с-ще Баргузин, нині Бурятія, РФ — 06. 10. 1997, Москва) — російський мово­знавець, славіст. Доктор філологічних наук (1946), професор (1948), член-кореспондент Болгар. (1963) та Македон. (1969) АН. Закін. Моск. університет (1931). У 1934–38 працював завідувач кафедри болгар. мови в Одес. університеті; від 1939 — у Моск. університеті: 1947–70 — завідувач кафедри словʼян. філології; одночасно 1946–75 — зав. сектору словʼян. мово­знавства, 1976–91 — керівник дослідниц. групи Ін­ституту словʼяно­знавства АН СРСР. Досліджував історію словʼян. мов і народів, діалектогенез, діалектну основу літ. мов, словʼян.-східнороман. звʼязки, етно­істор. і лінгвіст. про­блеми карпато­знавства, пита­н­ня лінгвогео­графії, історію мово­знавства, укр. діалекти карпат. ареалу, болгар. говірки в Україні (зокрема в Бес­сарабії та Приазовʼї). Посмертно ви­дано зб. статей Б. «Из про­блематики диалектологии и лингвогео­графии» (Москва, 2000).