КОСТЕ́НКО Микола Па­влович (04(17). 12. 1916, с. Дорогинка, нині Ічнянського ра­йону Чернігівської обл. — 18. 12. 1976, Тернопіль) — письмен­ник, публі­цист. Член СЖУ (1957), СПУ (1974). Учасник другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Дрогобицький педагогічний ін­ститут (1947), ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1952). Від 1935 — на журналістській роботі: літпрацівник Бахмацького ра­йон­ного газети «Прапор комуни», газети «Більшовик»; завідувач від­ділу газети «Мо­лодий ко­мунар» (обидві — Чер­ні­гів); 1939–44 — військ­кор ТАРС–РАТАУ, 1952–57 очолював Львівське обласне управлі­н­ня. 1957–76 — редактор газети «Віль­не життя» (Тернопіль). Автор на­ри­сів і публіцистичних книг «Нові горизон­ти» (1953), «Євгенія Доли­нюк» (1959), «У колгоспному му­зеї», «Королева праці» (обидві — 1961), «Під зорями балканськи­ми» (1962), «Петро Макаров», «Народжені для щастя» (обидві — 1966, при­свяч. Болгарії). Усі за­значені кни­ги ви­дано у Льво­ві. Написав спо­гади про М. Рильського, О. Дес­­няка, В. Малишка. Ви­ступав у періодиці зі ста­т­тями про творчість письмен­ників Тернопільщини. 1983 у Тер­но­полі К. встановлено меморіальну дош­ку. 1985 Тер­­нопільська обласна організація СЖУ заснувала премію його імені.