Бібліотека України ім. В. Вернадського Національна (НБУВ)

БІБЛІОТЕ́КА УКРАЇ́НИ ім. В. Вернадського Національна (НБУВ)  — головна всеукраїнська бібліотека, комплексний науково-інформаційний, науково-дослідний і культурологічний центр, державне сховище рукописної спадщини, творів друку та документів на всіх видах носіїв інформації, що створюються в Україні, та наукової колекції світової літератури. Засн. 1918 як Нац. бібліотека Української Держави. Серед засн. — академік В. Вернадський, С. Єфремов, Г. Житецький, А. Кримський, В. Кордт. За час існування змінювала назви, сучасна — від 1996. Комплексне вирішення наук. і практ. завдань забезпечується структурою б-ки: фонд Президентів України, Служба інформ.-аналіт. забезпечення органів держ. влади, архів. фонд НАНУ, 5 НДІ (бібліотекознавства, укр. книги, рукопису, архівознавства, біогр. досліджень), 4 центри (консервації й реставрації, бібліотечно-інформ. технологій, культур.-просвітн., наук.-видавн.). У б-ці працюють 20 заг. та спеціаліз. залів. 2001 на базі НБУВ створ. Нац. юрид. бібліотеку, осн. завдання якої — забезпечення правовою інформацією працівників органів держ. влади, фахівців, науковців, студентів, представників дипломат. корпусу і міжнар. неуряд. організацій, розповсюдження правових знань, надання довідк.-консультац. допомоги. Книжк. фонд НБУВ — 13,5 млн прим. Це унікал. універсал. зібрання джерел інформації від зародження писемності (клинописні таблички 3 тис. до н. е.) до сучас. вітчизн. і зарубіж. наук. видань, бібліогр. та текст. баз даних. Зберігаються рукописи, стародруки, рідкісні видання, періодика, картогр., нотні, довідк. та бібліогр. видання, образотворчі матеріали. Найцінніша частина фонду — рукописні пам’ятки українського народу (зокрема київ. глаголичні листки кін. 10 — поч. 11 ст., Пересопницьке Євангеліє) та народів, що проживають у межах України, колекц. рукописні матеріали ін. країн та народів. Значний масив становлять зібрання архів. примірника друку України від 1917, зібрання видань усіх установ НАНУ та документів про їх діяльність, фонд усіх дисертацій, захищених в Україні. Газетні фонди б-ки — єдиний спеціалізов. архів цього виду друку в Україні. У ньому зберігаються укр. (від 1818), рос. (від 1732) та іноз. (від 1728) газети. У фонді бібліотеч. зібрань та істор. колекцій зберігаються великі бібліотечні зібрання минулого (б-ки Київ. духов. академії, Університету св. Володимира у Києві, Остроз. колегії та ін.). У відділі формування муз. фонду зберігається бл. 220 тис. нотних видань (найбільше нотосховище в Україні і одне з найбагатших у світі), у відділі довідк.-бібліогр. обслуговування — понад 250 тис. од. зберігання. Значну частину рукопис. фондів складають понад 400 особових архівів діячів укр. науки, історії, літ-ри і мистецтва. В б-ці зберігаються видання, які є пам’ятками культури або чудовими зразками оформлення книги. Тут представлені книги всіх періодів історії книгодрукування: пам’ятки зх.-європ. книгодруку 15–16 ст., інкунабули, палеотипи, зібрання книг кирилич. друку, львів. першодруков. «Апостол» І. Федорова (1574), Віленське Євангеліє П. Мстиславця (1575), «Требник» Петра Могили (1646) та ін. Зал картографії б-ки є єдиним в Україні бібліотеч. підрозділом, що обслуговує читачів картограф. виданнями й матеріалами (від 16 ст.) з геодезії, картографії, географії та ін. наук про Землю. НБУВ виконує функції депозитарію публікацій ООН та її спорідн. установ (від 1960) — понад 500 тис. прим. Щорічно фонд б-ки збільшується на 200 тис. документів (з них 50 тис. іноз.). У фонді Президентів України від 1996 збираються, зберігаються і вводяться в наук. та культур. обіг документал. матеріали, що відображають політ., держ., громад. діяльність, життя і творчість Президентів України. НБУВ здійснює книгообмін з 1500-ми наук. закладами і бібліотеками 80-ти країн світу, міжбібліотеч. абонемент. зв’язок з 50-ма бібліотеками з-за кордону. Щорічно бібліотека видає бл. 3 млн документів, обслуговує понад 600 тис. користувачів. Здійснює інформ.-аналіт. обслуговування науки, культури, освіти, управління, зокрема Адміністрації Президента, ВР, КМ, Верхов. та Конституц. судів, мін-в і відомств. Здійснюється мережеве інформ. обслуговування читачів електрон. ресурсами Інтернет-вузла. Такою формою обслуговування щоденно користуються понад 800 абонентів. Бібліотека постійно поповнює фонди та банк даних новітньою інформацією, освоює найважливіші зарубіжні інформ. канали, створює бібліо- і наукометричні, оглядово-аналіт. бази даних. НБУВ здійснює наук. дослідж. проблем бібліотеко-, бібліографо-, книго-, документо-, архівознавства, укр. біографістики, збереження, консервації та реставрації бібліотеч. фондів, створення нац. бібліографії України, удосконалення ББК, каталогізації інформ.-пошук. мов з метою забезпечення сумісності інформ. ресурсів на заг.-держ. і міжнар. рівнях, розвитку комп’ютер. бібліотеч. технологій. Від 1993 НБУВ видає наук.-теор. та практ. ж. «Бібліотечний вісник», заг.-темат. зб. наук. праць НБУВ, зб. наук. праць «Українська біографістика» і «Рукописна та книжкова спадщина України», від 1999 (спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАНУ) — укр. реферат. ж. «Джерело», від 2000 — наук.-практ. і теор. зб. «Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития». НБУВ має аспірантуру та спеціаліз. раду із захисту кандидат. і доктор. дис., проводить щорічні міжнар. наук. конференції. Бібліотека — чл. IFLA, Бібліотеч. асамблеї Євразії, Міжнар. асоціації наук. б-к, Міжнар. асоціації муз. б-к, архівів і документал. центрів. На базі НБУВ діє Рада директорів наук. б-к та інформ. центрів АН — членів Міжнар. асоц. АН, Асоціація б-к України, Укр. біогр. товариство. Директор б-ки О. Онищенко (від 1992).

Завантажити статтю