Балюк Іван

Визначення і загальна характеристика

БАЛЮ́К Іван (15. 03. 1894, с. Трибухівці, нині Дружба Бучац. р-ну Терноп. обл. — 27. 08. 1915, с. Завалів, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) — поет, публіцист і громадський діяч. Закін. гімназію в Бучачі (1914). Активний учасник нац. молодіжного руху на Тернопільщині, кер. драгоманів. гуртка, чл. повітового проводу філій «Просвіти», «Січі». З поч. 1-ї світової війни у серпні 1914 вступив добровольцем до легіону УСС, 1915 був чотарем 5-ї сотні Д. Вітовського. Пройшов бойовий шлях УСС у Карпатах, над Дністром і Золотою Липою. На фронті був чл. стрілец. творчого об’єднання, співробітником видань «Шляхи», «Вістник Союзу Визволення України». Б.– автор статей ідейно-патріот. змісту, військ.-істор. нарисів і поет. зб. «Скошений цвіт». У «Вістнику Союзу Визволення України» надрук. його ст. «Під Галичем» (1915, № 21/22). На його сторінках дискутував на теми стрілец. ідеології. Загинув у бою.

Завантажити статтю