Колісник Прокіп Миколайович

КОЛІСНИ́К Прокіп Миколайович (16. 07. 1957, с. Поташня Бершад. р-ну Вінн. обл.) — живописець, графік, письменник. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1988), АУП (2001), Спілки укр. письменників Словаччини (2002). Закін. Київський художній інститут (1987; викл. В. Забашта, О. Лопухов), Зальцбур. АМ (Австрія, 1995). Працював 1987–89 у Чернів. Худож. фонді. Від 1990 — у Пряшеві (Словаччина). Від 1999 — викладач живопису Пряшів. університету. Учасник міських, всеукр., закордон. мистецьких виставок від 1976. Персон. — у Чернівцях (1988, 1996), Києві (1995), Свиднику, Гуменному (обидві — 1991), Братиславі (1992, 1997), Кошицях (1993–94), Меджилабірцях (1994), Пряшеві (1998; усі — Словаччина), Відні (1996, 1998), Львові (1996), Вінниці (1998). Основні галузі — станк. живопис (пейзажі, портрети, натюрморти), книжк. графіка. Полотна К. щільно заповнені змістом, дією, персонажами, проте залишається враження недомовленості; осн. зображал. засіб — колір. Творчість К. сповнена незлам. укр. духу, патріотизму. Гол. теми — родина, Україна, християнська. Оформив кн. «Земна мадонна» Є. Маланюка (1991), «Цитаделя духу» О. Ольжича (1993; обидві — Братислава; Пряшів), «Замість Центурій» Б. Бунчука (К., 1997). Автор книг есе «Чисниця», «Від першої особи самоти». У с. Поташня заснував пленер «Поташня — чарунка Поділля» (від 2004), відкрив власну галерею. Окремі роботи зберігаються у Чернів., Вінн. ХМ, НХМ, Нац. музеї у Львові, Музеї укр. культури у Свиднику.

Тв.: «Спогад про Поташню» (1989), «НЛО», триптихи «Степ» та «Куб» (усі — 1990), «Чисниця», «Повернення» (обидва — 1991), «Пам’яті батька», «Відлуння», «Легенда» (усі — 1993), «Великдень», «Антиномії», «Зродження», «Аксіома» (усі — 1994), поліптих «Родина» (1995), «Великдень–33», «Слово», «Світло», «Свято (День сьомий)», «Благодать у Поташні», «Плащаниця», «Символ», «Пресвяте серце», «Генеза», «Пустеля самоти» (усі — кін. 1990-х — 2000-і рр.).

Літ.: Прокіп Колісник: Каталог. Братислава, 1992; Прокіп Колісник. Легенда (живопис). Пряшів, 1994; Грешлик В. Спіраль вишиваного сонця // УкрС. 1995. № 7–12; Кусько Г. Колесо легенд Прокопа Колісника // ОМ. 1997. № 3–4; Ласкаревська Т. Таємниці живопису Прокопа Колісника // Там само. 2007. № 3; Герасим’юк В. Півстоліття Прокопа Колісника // Сучасність. 2007. № 6.

І. І. Міщенко

Основні твори

«Спогад про Поташню» (1989), «НЛО», триптихи «Степ» та «Куб» (усі – 1990), «Чисниця», «Повернення» (обидва – 1991), «Пам’яті батька», «Відлуння», «Легенда» (усі – 1993), «Великдень», «Антиномії», «Зродження», «Аксіома» (усі – 1994), поліптих «Родина» (1995), «Великдень–33», «Слово», «Світло», «Свято (День сьомий)», «Благодать у Поташні», «Плащаниця», «Символ», «Пресвяте серце», «Генеза», «Пустеля самоти» (усі – кін. 1990-х – 2000-і рр.).