Комісія для вивчення Радянського права і будівництва ВУАН

Визначення і загальна характеристика

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИ́ВЧЕ­Н­НЯ РАДЯ́НСЬКОГО ПРА́ВА І БУДІВНИ́ЦТВА ВУАН Засн. 1927 з ініціативи А. Кристера як Комісія для ви­учува­н­ня рад. права ВУАН, від 1929 — Комісія рад. права ВУАН, від 1930 — К. д. в. р. п. і б. ВУАН. До її першого складу на правах позаштат. спів­роб. уві­йшли А. Кристер (голова), В. Карпека, М. Міті­ліно, М. Товстоліс, Б. Язловський (секр.), О. Добров, на поч. 1928 — Є. Єзерський. Обʼєктом дослідж. комісії мало стати рад. цивіл. право в широкому його ро­зумін­ні (включаючи торг., пром., труд. і земел. право). З часом зав­да­н­ня роз­ширено, ви­окрем­лено секцію цивіл. права; 1928 — секції кримінал. права (О. Мали­новський, М. Паше-Озерський, М. Чельцов-Бебутов, С. Борисе­­нок, О. Щербак, С. Ейсман, І. Ба­­бат, С. Тихенко, О. Тутковський, М. Сікорський, О. Захарченко), земел. права (А. Кристер, М. Гер­шонов, Є. Єзерський, Б. Язловський, В. Завітневич та декілька право­знавців-практиків; ці ж осо­би уві­йшли й до складу створ. при комісії 1929 спец. секції з обговоре­н­ня засад Земел. кодексу), адм. права (О. Бутовський, М. Товстоліс, В. Завадський, В. Степаненко, Д. Пожар­ський та ін.). Напрями наук. діяльності комісії: ви­вче­н­ня чин­ного рад. права, бібліогр. праця, участь у законотвор. роботі, юрид. консультува­н­ня держ. установ. Член комісії брали участь в опрацюван­ні низки найважливіших кодифікац. проектів (цивіл., цивільно-процесуал., земел. та ін. кодексів), а сама комісія була центром їхнього наук. обгово­ре­н­ня. Особливо ретельно роз­глядали під­готовчі матеріали до Госп. кодексу, яким планували замінити Цивіл. кодекс УСРР. Офіц. орган — «Наукові досліди та роз­відки Комісії радянського права», єдиний вип. якого, присвяч. про­блемам адм. права, ви­йшов 1929 за ред. А. Кристера. Під­готовлений 1930 2-й вип. не опубліковано з ідеол. мотивів. Крім того, чл. комісії опублікували низку бібліогр. оглядів в академ. ж. «Україна» та кілька наук. статей у фахових ж. «Вісник радянської юстиції» і «Чер­воне право», зокрема А. Кристера, М. Мітіліно та Б. Язловського про проект Госп. кодексу, М. Гершонова — про зміни в земельному законодавстві, М. Па­ше-Озерського та М. Чельцова-Бебутова — з про­блем кримінал. права. Доробком комісії є моно­­графія О. Малиновського «Ра­дян­ські поправчо-трудові установи по­рівнюючи з буржуазними тюр­мами» (1928). На поч. 1930-х рр. від­булася різка зміна осн. напрямів діяльності комісії, зумо­в­лена припине­н­ням кодифікац. робіт в умовах згорта­н­ня НЕПу та формува­н­ня адм.-команд. системи. Центр. місце посіли пита­н­ня рад. будівництва: нове ра­йонува­н­ня, діяльність органів вла­ди у р-нах суціл. колективізації с. господарства, організація сільрад тощо. 1930 при комісії засн. Ка­бінет рад. будівництва, що мав стати центром від­повід. теор. і метод. роботи. Формально комісію очо­лив М. Палієнко, обраний академік, фактично обовʼязки кер. 1930–32 виконували А. Кристер, М. Лозинський, Г. Ро­зенблат. Багатьох спів­роб. ре­прес. або звільнено, на їхні місця при­знач. осіб із комуніст. світо­глядом. 1931 ска­совано поділ комісії на секції, в її складі залишилося лише 7 науковців: М. Палієнко, А. Крис­тер, І. Сіяк, Р. Бабун, М. Лозинський, Г. Ро­зенблат, Б. Лехтман. Номінально існував поділ на сектори рад. будівництва (очолював І. Сіяк) і рад. права (Р. Бабун). Від серед. 1931 у комісії почався процес «методол. пере­озброє­н­ня». У планах на 1932 чільне місце посіли правові про­блеми клас. боротьби, протидії бюрократизму та шкідництву, критики «концепції держави укр. націоналізму». Заплановане й опра­цюва­н­ня про­блем теорії законодавства, судоустрою, цивіл. і труд. права, але лише у світлі соціаліст. рекон­струкції, планового господарства тощо. Суто юрид. характер мала тільки тема дослідж. М. Палієнка «Право грома­дянства в СРСР і за кордоном». 1932 через пере­їзд до Харкова і заг. пере­обтяженість обовʼяз­ками комісію залишив Р. Бабун, ін. чл. змушені були по кілька місяців проводити у різних від­рядже­н­нях (насамперед з метою організації посівної у селах), че­рез що обсяг результатів наук. дослідж. помітно зменшився. Ра­зом з тим 1932 ухвалено ріше­н­ня заснувати в комісії секцію між­нар. права на чолі з М. Лозинським. Комісію ліквідовано 1934 у звʼязку з реорганізацією ВУАН; її працівники уві­йшли до складу Кабінету рад. будівництва і права при Президії ВУАН, який через кілька місяців теж припинив існува­н­ня. Арешт і страта А. Кристера (1937) стали приводом для звинувачен­ня комісії в антирад. діяльності й наук. без­плідності.

Літ.: Усенко І. Б. Юридична академіч­на наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка; Його ж. Ре­пресоване пра­во­знавство: трагічні сторінки історії ВУАН // Правова держава: Зб. наук. пр. Вип. 9 (обидві — Київ, 1998).

І. Б. Усенко

Завантажити статтю