Комісія для вивчення Радянського права і будівництва ВУАН
КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИ́ВЧЕННЯ РАДЯ́НСЬКОГО ПРА́ВА І БУДІВНИ́ЦТВА ВУАН Засн. 1927 з ініціативи А. Кристера як Комісія для виучування рад. права ВУАН, від 1929 — Комісія рад. права ВУАН, від 1930 — К. д. в. р. п. і б. ВУАН. До її першого складу на правах позаштат. співроб. увійшли А. Кристер (голова), В. Карпека, М. Мітіліно, М. Товстоліс, Б. Язловський (секр.), О. Добров, на поч. 1928 — Є. Єзерський. Об’єктом дослідж. комісії мало стати рад. цивіл. право в широкому його розумінні (включаючи торг., пром., труд. і земел. право). З часом завдання розширено, виокремлено секцію цивіл. права; 1928 — секції кримінал. права (О. Малиновський, М. Паше-Озерський, М. Чельцов-Бебутов, С. Борисенок, О. Щербак, С. Ейсман, І. Бабат, С. Тихенко, О. Тутковський, М. Сікорський, О. Захарченко), земел. права (А. Кристер, М. Гершонов, Є. Єзерський, Б. Язловський, В. Завітневич та декілька правознавців-практиків; ці ж особи увійшли й до складу створ. при комісії 1929 спец. секції з обговорення засад Земел. кодексу), адм. права (О. Бутовський, М. Товстоліс, В. Завадський, В. Степаненко, Д. Пожарський та ін.). Напрями наук. діяльності комісії: вивчення чинного рад. права, бібліогр. праця, участь у законотвор. роботі, юрид. консультування держ. установ. Член комісії брали участь в опрацюванні низки найважливіших кодифікац. проектів (цивіл., цивільно-процесуал., земел. та ін. кодексів), а сама комісія була центром їхнього наук. обговорення. Особливо ретельно розглядали підготовчі матеріали до Госп. кодексу, яким планували замінити Цивіл. кодекс УСРР. Офіц. орган — «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права», єдиний вип. якого, присвяч. проблемам адм. права, вийшов 1929 за ред. А. Кристера. Підготовлений 1930 2-й вип. не опубліковано з ідеол. мотивів. Крім того, чл. комісії опублікували низку бібліогр. оглядів в академ. ж. «Україна» та кілька наук. статей у фахових ж. «Вісник радянської юстиції» і «Червоне право», зокрема А. Кристера, М. Мітіліно та Б. Язловського про проект Госп. кодексу, М. Гершонова — про зміни в земельному законодавстві, М. Паше-Озерського та М. Чельцова-Бебутова — з проблем кримінал. права. Доробком комісії є монографія О. Малиновського «Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами» (1928). На поч. 1930-х рр. відбулася різка зміна осн. напрямів діяльності комісії, зумовлена припиненням кодифікац. робіт в умовах згортання НЕПу та формування адм.-команд. системи. Центр. місце посіли питання рад. будівництва: нове районування, діяльність органів влади у р-нах суціл. колективізації с. господарства, організація сільрад тощо. 1930 при комісії засн. Кабінет рад. будівництва, що мав стати центром відповід. теор. і метод. роботи. Формально комісію очолив М. Палієнко, обраний академік, фактично обов’язки кер. 1930–32 виконували А. Кристер, М. Лозинський, Г. Розенблат. Багатьох співроб. репрес. або звільнено, на їхні місця признач. осіб із комуніст. світоглядом. 1931 скасовано поділ комісії на секції, в її складі залишилося лише 7 науковців: М. Палієнко, А. Кристер, І. Сіяк, Р. Бабун, М. Лозинський, Г. Розенблат, Б. Лехтман. Номінально існував поділ на сектори рад. будівництва (очолював І. Сіяк) і рад. права (Р. Бабун). Від серед. 1931 у комісії почався процес «методол. переозброєння». У планах на 1932 чільне місце посіли правові проблеми клас. боротьби, протидії бюрократизму та шкідництву, критики «концепції держави укр. націоналізму». Заплановане й опрацювання проблем теорії законодавства, судоустрою, цивіл. і труд. права, але лише у світлі соціаліст. реконструкції, планового господарства тощо. Суто юрид. характер мала тільки тема дослідж. М. Палієнка «Право громадянства в СРСР і за кордоном». 1932 через переїзд до Харкова і заг. переобтяженість обов’язками комісію залишив Р. Бабун, ін. чл. змушені були по кілька місяців проводити у різних відрядженнях (насамперед з метою організації посівної у селах), через що обсяг результатів наук. дослідж. помітно зменшився. Разом з тим 1932 ухвалено рішення заснувати в комісії секцію міжнар. права на чолі з М. Лозинським. Комісію ліквідовано 1934 у зв’язку з реорганізацією ВУАН; її працівники увійшли до складу Кабінету рад. будівництва і права при Президії ВУАН, який через кілька місяців теж припинив існування. Арешт і страта А. Кристера (1937) стали приводом для звинувачення комісії в антирад. діяльності й наук. безплідності.
Літ.: Усенко І. Б. Юридична академічна наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка; Його ж. Репресоване правознавство: трагічні сторінки історії ВУАН // Правова держава: Зб. наук. пр. Вип. 9 (обидві — Київ, 1998).
І. Б. Усенко
Рекомендована література
- Усенко І. Б. Юридична академічна наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка; Його ж. Репресоване правознавство: трагічні сторінки історії ВУАН // Правова держава: Зб. наук. пр. Вип. 9 (обидві – Київ, 1998).