Комісія для виучування продукційних сил України ВУАН

КОМІ́СІЯ ДЛЯ ВИУ́ЧУВА­Н­НЯ ПРОДУКЦІ́ЙНИХ СИЛ УКРАЇ́НИ ВУАН Засн. 1919 з ініціативи та під головува­н­ням В. Вернадського як Комісія для досліду вироб. сил України, у тому ж році пере­йменов. у Комісію для ви­учуван­­ня природ. багатств України. Першочерг. зав­да­н­ня — укласти й видати зб. «Природні багатства України». З цією метою насамперед створ. секції з ви­вче­н­ня корис. копалин, гідротех. (обидві — керівник В. Лучицький), з буд. матеріалів України, з палива (обидві — С. Тимошенко), хім.-тех. (В. Шапошников), у складі яких діяли від­діли з геол. дослідж. донец. вугі­л­ля, з ви­вче­н­ня способів рац. спале­н­ня камʼяного вугі­л­ля, з торфу, залізнич., гідрології, меліорації, болото­знавства та ін. На­прикін­ці 1919 була най­структурованішою та найчисельнішою установою УАН — у її складі діяло 7 секцій, яким під­порядк. 7 комітетів, 6 під­секцій і 4 від­діли. Серед чл. комісії — В. Кістяківський, М. Кащенко, Е. Гарф, Б. Лисін, О. Фомін, С. Франкфурт, М. Ма­­люшицький, С. Кушакевич, Г. Ви­­соцький, Б. Личков, О. Сперанський, І. Шевирьов, В. Артоболевський, Є. Опоков, В. Плотніков, Д. Белінґ, М. Шарлемань, В. Різниченко. Після від­ʼ­їзду В. Вернадського до Петро­града (нині С.-Петербург) 1921 припи­­нила діяльність, однак формаль­­но не була скасована. 1926 від­новила роботу, 1927 змінила назву. Голова — Л. Яснопольсь­­кий, заст. — К. Симінський, Є. Опо­­ков, чл. — Г. Де Метц, А. Ярошевич. Комісія видавала бюлетень «Продукційні сили України», де, серед ін., опубл. наук. роз­відки М. Кащенка та К. Калачевської «Київський Акліматизаційний Сад, його походже­н­ня та теперішня робота», Д. Лукʼянова «Наукова подорож до Кавказу та Криму», С. Курдюмова «Науково-дослідні роботи над торфом на Україні», В. Тирановця «Коноплі та льон на Поліс­сі», М. За­­горовського «Гідробіо­логічні до­­сліди над лиманами пів­нічного узбереж­жя Чорного моря»; під­готувала до друку «Атлас по хмілю» О. Табенцького; ви­вчала про­блеми цукр. промисловості, економіки птахівництва (А. Ярошевич), гончар. ку­стар. промислів, с. господарства (лікар. і тех. рослини, шовківництво, картоплярство, хмелярство, тютюн­ництво). Активно спів­працювала із Комісією для ви­учува­н­ня народного господарства України ВУАН, 1927–29 провела з нею 30 спіл. засі­дань, на яких обговорювалися важливі нар.-госп. проб­­ле­­ми. Член комісії брали участь у спец. нарадах при Вищій раді нар. господарства й Держплані УСРР з про­блем буровугіл. промисловості, для яких під­готували низку матеріалів, проектів і кошторисів у галузі геол., теплотех., хім. і екон. дослідж. бурого вугі­л­ля. 1929 включена до Соц.-екон. від­ділу, 1931 припинила існу­ван­­­ня. 1934 на базі комісії засн. Раду по ви­вчен­ню продуктивних сил України НАНУ.

Завантажити статтю