КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́ННЯ ІСТОРИ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ УКРАЇ́НСЬКОЇ МО́ВИ ВУАН Заснована у Києві 1918 при Історико-філологічному від­ділі УАН. Голова — Є. Тимченко. У різні роки в ній працювали 3–6 позаштатних спів­робітників, серед них — Л. Білозір, Г. Вовкушевський, Є. Волошин, В. Крижанівський, К. Лазаревська, О. Лукʼяненко, М. Стані­­славський, С. Якимович та ін. На час від­сутності Є. Тимченка у Києві (1919–20) обовʼязки голови виконували А. Кримський і М. Грунський. Працюючи у той час у Камʼянець-Подільському українському університеті, Є. Тимченко організував із числа його спів­робітників групу й продов­­жив роботу над словником. Повернувшись до Києва, він привіз картотеку на 27 тис. слів. Основою картотеки словника стали його матеріали (60 тис. карток) та особиста бібліотека, а також картотека П. Житецького (близько 12 тис. карток). Спів­робітники зі­брали понад 320 тис. карток, роз­­­писали близько 400 джерел — па­­мʼяток української мови 11–18 ст. 1923 роз­почато систематизацію та упорядкува­н­ня зі­браного матеріалу. Опубліковано 2 зошити 1-го тому (літери А–Ж) за редакцією Є. Тимченка «Історичного словника українського язика» (Харків; Київ, 1930–32), які містили 10 000 слів. 1930 комісію ліквідовано, а частина її спів­робітників влилася до Української наукової мови Ін­ституту ВУАН (Київ). Окрім збира­н­ня картотеки, члени комісії брали участь у засі­да­н­нях, на яких ви­ступали з науковими доповід­ями, зокрема 1922 їх виголошено 9. Від 1950-х років картотека словника (118 скриньок основного матеріалу та 8 — додаткового) і машинопис на окре­­мі літери зберігаються в Ін­ституті україно­знавства НАНУ (Львів).