Андрійко Олександр Опанасович

АНДРІ́ЙКО Олександр Опанасович (18. 02. 1951, с. Бишів, нині Макарів. р-ну Київ. обл.) — хімік. Доктор хімічних наук (1993). Закін. Київ. політех. інститут (1974). Відтоді працює в Інституті заг. та неорган. хімії НАНУ (Київ): інж., асп., м. н. с. (1980–84), ст. н. с. (1984–95), від 1995 — провідний науковий співробітник Наукові дослідження стосуються вторин. хім. джерел струму (електродні матеріали та електрохім. процеси); фіз. хімії та електрохімії розплавлених систем, що містять комплексні фториди; електрохім. термодинаміки та кінетики (теплові ефекти в електрохім. системах).

Пр.: Пленочные электрохимические системы в ионных расплавах // Ион. расплавы и твердые электролиты. К., 1987. Т. 2; Электролиз фторидного расплава в условиях анодного эффекта. Термокинетическая модель процесса // Расплавы. 1990. № 1; Электрохимическое разложение сульфидов цветных металлов // УХЖ. 1999. Т. 65, № 2; Электрохимическая поляризация проводника со смешанной ионно-электронной проводимостью. Теория стационарного процесса // Там само. 1999. Т. 65, № 4 (співавтор).

З. А. Фокіна

Основні праці

Пленочные электрохимические системы в ионных расплавах // Ион. расплавы и твердые электролиты. К., 1987. Т. 2; Электролиз фторидного расплава в условиях анодного эффекта. Термокинетическая модель процесса // Расплавы. 1990. № 1; Электрохимическое разложение сульфидов цветных металлов // УХЖ. 1999. Т. 65, № 2; Электрохимическая поляризация проводника со смешанной ионно-электронной проводимостью. Теория стационарного процесса // Там само. 1999. Т. 65, № 4 (співавтор).