Конотопський район
КОНОТО́ПСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Сумської області. Межує з Коропським, Бахмацьким і Талалаївським районами Чернігівської області та Кролевецьким, Путивльським, Буринським і Роменським районами Сумської області. Утворено 1923. Жителі потерпали від голодомору 1932–1933, зазнали сталінських репресій. 1932–1939 — у складі Чернігівської, від 1939 — Сумської обл. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. 1957 до Конотопського р. приєднано 8, 1960 — 6 сіл колишнього Дубовʼязівського району, 1963 — с. Духанівка Буринського району та с. Дептівка Талалаївського району. Площа 1,8 тис. км2. Населення 39 398 осіб (2001, складає 79,5 % до 1989), переважно українці. У складі району — смт Дубовʼязівка та 83 сільських населені пункти. Райцентр — місто районного обл. значення Конотоп. Лежить на Північній Полтавської рівнини. Поверхня — низовинна лесова рівнина, плоска, пологохвиляста, розчленована прохідними долинами, ярами та балками. Виявлено поклади торфу та глини; є джерела мінеральних вод. На території району протікають 17 річок: Сейм із притоками Єзуч і Куколка, Ромен (басейн Дніпра). Ґрунти переважно чорноземні (74 %), є також сірі лісові, дерново-болотні, торфові. Ліси та лісовкриті площі складають 22,6 тис. га. Ростуть дуб (близько 30 %), клен (15 %), сосна (10 %). Обʼєкти природно-заповідного фонду: загальнодержавного значення зоологічна памʼятка природи урочище Боромля, місцевого значення заказники Присеймівський, Гружчанський (обидва — гідрологічні), Єзучський, Мутинський, Бочечанський (усі — ландшафтні), Озаричанський (орнітологічний), заповідне урочище Драгомирівщина, памʼятка садово-паркового мистецтва парк княгині Львової, регіональний ландшафтний парк Сеймський. Головні підприємства працюють у Дубовʼязівці. Основні напрями сільського господарства: зерново-буряківниче рослинництво, свинарство, скотарство. Площа сільськогосподарських угідь 129,5 тис. га, з них орних земель — 91,8 тис. га. Функціонують 70 сільскогосподарських підприємств і 67 фермерських господарств. Залізничні станції: Вирівка, Грузьке, Дубовʼязівка. Проходять автошляхи державного значення Батурин–Суми та Кролевець–Конотоп–Ромни–Пирятин. У К. р. — 36 загальноосвітніх навчальних і 9 дошкільних закладів, аграрний ліцей, навчально-виховний комплекс; 36 закладів культури клубного типу, 34 бібліотеки; 13 сільських лікувальних амбулаторій, 37 фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів. Виходить газета «Сільські горизонти». Діють релігійні громади УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів. На Конотопщині — 272 памʼятки археології (національного значення — городище та поселення Київської Русі в селі с. Великий Самбір). Встановлено 67 меморіалів і памʼятників на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельців, які загинули під час другої світової війни. Серед видатних уродженців — історик, археограф, бібліограф, громадський діяч О. Лазаревський (с. Гирівка, нині Шевченкове), фахівець у галузі прикладної механіки та опору матеріалів, академік Української академії наук, іноземний член Академії наук СРСР, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка С. Тимошенко (с. Шпотівка), мовознавець, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка Я. Гурський (с. Жолдаки), фахівець у галузі механізації сільського с. господарства М. Демидко (с. Соснівка), астроном Д. Лупішко (с. Кошари), фізики В. Пипа (с. Шаповалівка) та Г. Тищенко (с. Вʼязове), математик, фахівець у галузі механіки М. Синєкоп (с. Шаповалівка), фахівець у галузі теплофізики А. Худенко (с. Коханівка), біолог В. Богдан (с. Соснівка), агроном М. Шевченко (с. Малий Самбір), лікар-патологоанатом А. Грибовод (с. Сімʼянівка), філософи В. Андрущенко (с. Совинка) та М. Кисельов (с. Грузьке), літературознавець, перекладач Б. Хоменко, літературознавці Ю. Філь (обидва — с. Гути) та П. Яременко (с. Попівка), етнограф Т. Гонтар (с. Бондарі); поет, перекладач В. Басок (с. Соснівка), поет, перекладач, літературознавець А. Гризун (с. Жовтневе), поет-гуморист П. Гришко (с. Соснівка), прозаїк А. Давидов (с. Бочечки), поет-байкар П. Ключина (с. Великий Самбір), поети М. Титов (с. Духанівка) та А. Цвид (с. Малий Самбір); живописець, графік, народний художник України, дійсний член Академії мистецтв України М. Стороженко (с. Вʼязове), килимар В. Карась (с. Чорноплатове), майстриня художнього ткацтва Р. Коляка (с. Карабутове); актор, режисер, народний артист Української РСР А. Трощановський (с. Сімʼянівка), актор, режисер, заслужений артист Української РСР Б. Литвин (с. Шпотівка), хоровий диригент, композитор, співак, заслужений артист Української РСР Г. Давидовський (с. Мельня), кобзар П. Супрун (с. Попівка); політичний діяч, правознавець І. Вернидубов (с. Духанівка); спортсмен (гирьовий спорт) Ф. Усенко (с. Вовчик); Герої Радянського Союзу І. Бондар (с. Соснівка), М. Гуденко (с. Попівка), П. Луста (смт Дубовʼязівка), П. Руденко (с. Раки), О. Свідерський (с. Карабутове), І. Федорок (с. Малий Самбір), П. Яценко (с. Дептівка), повний кавалер ордена Слави С. Безродний (с. Новомутин). У с. Гирівка до родини Лазаревських приїжджав Т. Шевченко; у Гружчанській школі працював завучем письменник О. Столбін; у с. Соснівка похований Герой Радянського Союзу О. Куниця.


