КОНОТО́ПСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Сумської області. Межує з Коропським, Бахмацьким і Талалаївським ра­йонами Чернігівської області та Кро­левецьким, Путивльським, Буринським і Роменським ра­йонами Сумської області. Утворено 1923. Жителі потерпали від голодомору 1932–1933, за­знали сталінських ре­пресій. 1932–1939 — у складі Чернігівської, від 1939 — Сумської обл. Від ве­­ресня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. 1957 до Конотопського р. при­єд­нано 8, 1960 — 6 сіл колишнього Дубовʼязівського ра­йону, 1963 — с. Духанівка Буринського ра­йону та с. Деп­­тівка Талалаївського ра­йону. Площа 1,8 тис. км2. Населе­н­ня 39 398 осіб (2001, складає 79,5 % до 1989), пере­важно українці. У складі ра­йону — смт Дубовʼязівка та 83 сільських населені пункти. Райцентр — місто ра­йон­ного обл. значе­н­ня Конотоп. Лежить на Пів­нічній Полтавської рівнини. Поверх­ня — низовин­на лесова рівнина, плоска, полого­хвиляста, роз­членована прохідними долинами, ярами та балками. Виявлено поклади торфу та гли­­ни; є джерела мінеральних вод. На території ра­йону протікають 17 річок: Сейм із притоками Єзуч і Куколка, Ромен (басейн Дніпра). Ґрунти пере­важно чорноземні (74 %), є також сірі лісові, дерново-болотні, торфові. Ліси та лісовкриті площі складають 22,6 тис. га. Ростуть дуб (близько 30 %), клен (15 %), сосна (10 %). Обʼєкти природно-заповід­ного фонду: загальнодержавного значе­н­ня зоологічна памʼятка природи ур­очище Боромля, місцевого значе­н­ня заказники Присеймів­ський, Гружчанський (обидва — гідрологічні), Єзучський, Мутинсь­кий, Бочечанський (усі — ландшафтні), Озаричанський (орнітологічний), заповід­не ур­очище Драгомирівщина, памʼятка садово-паркового мистецтва парк княгині Львової, регіональний ландшафтний парк Сейм­сь­кий. Головні під­приємства працюють у Дубовʼязівці. Основні напрями сільського господарства: зерново-буряківниче рослин­ництво, свинарство, скотарство. Площа сільськогосподарських угідь 129,5 тис. га, з них орних земель — 91,8 тис. га. Функціонують 70 сільскогосподарських під­приємств і 67 фермерських господарств. Залізничні станції: Вирівка, Грузьке, Дубовʼя­зів­ка. Проходять автошляхи державного значе­н­ня Батурин–Суми та Кро­­левець–Конотоп–Ромни–Пирятин. У К. р. — 36 загальноосвітніх на­вчальних і 9 до­шкільних закладів, аграрний ліцей, на­вчально-виховний комплекс; 36 закладів культури клубного типу, 34 бібліотеки; 13 сільських лікувальних амбулаторій, 37 фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів. Виходить газета «Сіль­­ські горизонти». Діють релігійні громади УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптис­тів. На Конотопщині — 272 памʼят­ки археології (національного значе­н­ня — городище та поселе­н­ня Київської Русі в селі с. Великий Самбір). Вста­новлено 67 меморіалів і памʼят­ників на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельців, які загинули під час другої світової вій­ни. Серед видатних уродженців — історик, архео­граф, бібліо­граф, громадський діяч О. Лазаревський (с. Гирівка, нині Шевченкове), фахівець у галузі прикладної механіки та опору матеріалів, академік Української академії наук, іноземний член Академії наук СРСР, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка С. Тимошенко (с. Шпотівка), мово­знавець, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка Я. Гур­ський (с. Жолдаки), фахівець у га­­лузі механізації сільського с. господарства М. Де­­мидко (с. Соснівка), астро­ном Д. Лупішко (с. Кошари), фізики В. Пипа (с. Шаповалівка) та Г. Тищенко (с. Вʼязове), математик, фахівець у галузі механіки М. Синєкоп (с. Шаповалівка), фахівець у галузі теплофізики А. Худенко (с. Коханівка), біо­лог В. Бог­дан (с. Соснівка), агроном М. Шевченко (с. Малий Самбір), лікар-патолого­анатом А. Грибовод (с. Сімʼя­­нівка), філософи В. Андрущенко (с. Совинка) та М. Кисельов (с. Грузьке), літературо­знавець, пере­кладач Б. Хоменко, літературо­знавці Ю. Філь (обидва — с. Гути) та П. Яременко (с. Попівка), етно­граф Т. Гонтар (с. Бон­­дарі); поет, пере­кладач В. Басок (с. Соснівка), поет, пере­кла­­дач, літературо­знавець А. Гри­­зун (с. Жовтневе), поет-гуморист П. Гришко (с. Соснівка), про­­заїк А. Давидов (с. Бочечки), поет-байкар П. Ключина (с. Ве­ликий Самбір), поети М. Титов (с. Ду­­ханівка) та А. Цвид (с. Малий Самбір); живописець, графік, народний художник України, дійсний член Академії мистецтв України М. Стороженко (с. Вʼязо­­ве), килимар В. Карась (с. Чорн­оплатове), майстриня художнього ткацтва Р. Коляка (с. Карабутове); актор, режисер, народний артист Української РСР А. Трощановський (с. Сімʼя­нів­ка), актор, режисер, заслужений артист Української РСР Б. Литвин (с. Шпотівка), хоровий ди­­ригент, композитор, спів­ак, заслужений артист Української РСР Г. Давидовсь­кий (с. Мельня), кобзар П. Супрун (с. Попівка); політичний діяч, право­знавець І. Вернидубов (с. Духанівка); спортс­мен (ги­­рьо­вий спорт) Ф. Усенко (с. Вов­­чик); Герої Радянського Союзу І. Бондар (с. Соснівка), М. Гуденко (с. Попівка), П. Луста (смт Дубовʼя­зівка), П. Руденко (с. Раки), О. Сві­­дерський (с. Карабутове), І. Фе­­дорок (с. Малий Самбір), П. Яцен­ко (с. Дептівка), повний кавалер ордена Слави С. Без­родний (с. Новомутин). У с. Гирівка до ро­дини Лазаревських при­їжджав Т. Шевченко; у Гружчанській школі працював завучем письмен­ник О. Столбін; у с. Соснівка похований Герой Радянського Союзу О. Куниця.