КО́НОН (Бей Конон; 1884 — ?) — церковний діяч УАПЦ. 1908 рукопоклад. у сан священика. Служив у с. Чай­ки (нині Богуслав. р-ну Київ. обл.). 1915 прослухав курс богослов. наук у Київ. духов. семінарії. 1921 під­вищ. до сану протоієрея. Від 7 лютого 1922 — єпис­коп Бо­­гуславський; від того ж року — Прилуцький і Роменський, від 1928 — Черкаський. Делегат 1-го (1921) і 2-го (1927) Всеукр. церк. соборів УАПЦ. 1928 за­арешт. На поч. 1930-х рр. висланий до Ір­­кутська (РФ). Подальша доля неві­дома.