Коропський район

КО́РОПСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Чернігівської області. Межує з Сосниц., Новгород-Сівер., Бахмац., Борз­­нян. р-нами Черніг. обл. і Кроле­­вец., Конотоп., Шосткин. р-нами Сум. обл. Утвор. 1923. У 1962 ліквідовано, 1965 від­новлено. 1962–65 насел. пункти К. р. вхо­­дили до Бахмац., Новгород-Сівер. і Менського р-нів. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювало понад 13 тис. жит. К. р. і Понорниц. р-ну (існував 1923–62). Площа 1,3 тис. км². Насел. 32 122 особи (2001, складає 82,5 % до 1989), пере­важно укра­­їнці. У складі р-ну — смт Короп і Понорниця та 65 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придні­провській низовині. За природ. особливостями поділяється на 2 геогр. зони: пд. — Черніг. Поліс­ся (піщана, місцями заболочена рівнина з сосн. і мішаними лісами), пн. — Новгород-Сівер. Поліс­ся (під­вищена, порізана яра­­ми місцевість). Корисні копалини: торф, крейда, глина, пісок. Гол. річка — Десна (протяжність у межах р-ну 86 км; притока Дніпра); в її заплаві багато озер, зокрема Хотинь. Заг. довж. річк. системи 234 км. Пере­важають сірі і ясно-сірі ліс. ґрунти, є дерново-підзолисті, дернові, лучні та болотні. У лісах зростають дуб, сосна, вільха, береза. Обʼєкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значе­н­ня: Мезинський національний природний парк, ландшафт. заказник Рихлівська дача, ботан. Оболонський заказник. У с. Крис­­ки працює спирт. завод, у с. Вільне — льонозавод. С. госп-во р-ну спеціалізується на вирощуван­ні зерн. культур, картоплі та льону, виробництві молока та мʼяса. Функціонують 13 с.-г. т-в, 16 при­­ват. с.-г. під­приємств, 1 с.-г. вироб. ко­оператив, 10 фермер. госп-в. У К. р. — 18 шкіл 1–3-го, 8 — 1–2-го, 6 — 1-го ступеня, 12 дитсадків; муз. школа та її 2 філії, 43 Будинки культури та клуби, культ.-спорт. комплекс «Апол­лон», Коропсь­­кий регіональний історико-археологічний музей, Кибальчича М. Коропський меморіальний музей, Мезинський історико-археологічний музей, 36 б-к; центр. рай. лікарня, Понорниц. рай. лікарня, 1 дільнична лікарня, 7 амбулаторій, 30 фельд­­шер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Нові горизонти». Зареєстровано 27 реліг. громад (УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн ві­­ри євангельської). Діє Пустин­но-Рихлівський Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ МП (засн. 1626, у 1930 зруй­­новано, 2004 роз­почато від­новле­н­ня). Збереглися його келії, залишки муру, водо­провід, печери. У с. Вишеньки — палац П. Румʼянцева-Задунайського, Успен. церква (збудовані 1782–87 під на­глядом арх. Д. Котляревського до при­їзду рос. імператриці Катерини ІІ); у с. Жовтне­­ве — церква Різдва Богородиці (1796); у с. Оболо­н­ня — церква Різдва Богородиці (1800–01); у с. Райгородок — Преображен. церква (1820). У с. Мезин (Мізин) виявлено поселе­н­ня пізнього палеоліту (одна з найвидатніших палеоліт. памʼяток в Європі, 15 тис. р. до н. е.; див. Мізин), у с. Городище — городище (ран­ній заліз. вік, скіф. культура), у с. Радичів — городище Радичівське І (Пузир-Хутір, Фостенське; ран­ній заліз. вік, юхнів. культура; обидва — нац. значе­н­ня). Серед видат. уродженців — Герой України, по­­літ. діяч, аграрій О. Боровик (с. Свердловка); анатом, фізіолог, академік С.-Пе­тербур. АН П. За­­горський (1764–1846; смт Понорниця), лікар-гістолог П. Пере­межко (19 ст.; с. Риботин), лікар-гігієніст, чл.-кор. АМНУ Ю. Вороненко (с. Жовтневе), фа­­хівець у галузі механіки М. Пушанко (с. Верба), фізик А. Стешенко (с. Риботин), хімік В. Шо­­кол (с. Вільне), фахівець у га­лузі харч. технологій В. Горох (с. Криски), фахівець у галузі рослин­ництва Д. Єфименко (с. Городище), ортопед-травматолог М. Грицай (с. Жовтневе); письмен­ник, етно­граф П. Кузьменко (19 ст.; смт Понорниця), поет, пере­кладач М. Холодний (с. Краснопі­л­ля), письмен­ник І. Шкурай (с. Шабалинів); нар. художник України В. Ковтун (с. Мезин); спів­ачка М. Загорська (19 ст.; с. Покошичі), банду­­рист А. Грицай (с. Жовтневе), актриса, режисер, драматург С. Мануйлович (смт Понорниця); військ. діяч Г. Базилевич (с. Криски), рад. і парт. діяч К. Сухомлин (с. Краснопі­л­ля), дипломат П. Шаповал (с. Жовтневе), політ. діячка О. Ґінзбурґ (с. Вишеньки); Герої Рад. Союзу І. Болдун (с. Роз­льоти), Г. Варава, Ю. Гриценко (обидва — с. Шабалинів), В. Приходько (с. Атюша). У с. Шабалинів — мо­­гила (1897 встановлено надгро­­бок у ви­гляді носової частини корабля — це­гляна палуба з метал. щоглою, увінчаною хрестом) однієї з перших у Рос. імперії жінок-хіміків В. Бог­дановської-Попової (була спів­робітницею Д. Менделєєва та О. Бутлерова). Починаючи від 1889 вона майже щороку проводила літо в маєтку свого чоловіка у цьому селі. З її ініціативи там були від­криті ремісн. і земська початк. школи, фельдшер. пункт. У с. Бу­­дище поховано (там і мешкав; Київ. університетом на могилі встановлено. мармур. обеліск) ботаніка, хіміка, гео­графа І. Борщова (19 ст.). У вересні 1943 під час форсува­н­ня Десни та в боях за с. Оболо­н­ня від­значилися О. Ду­­рін і К. Суюнов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю