КОРОСТИ́ШІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Житомирської області. Межує з Радомишльським, Черняхівським, Житомирським, Анд­­рушівським, Попільнянським і Брусилівським ра­йонами Житомирської обл. Утворився 1924. Жителі за­знали сталінських ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від липня 1941 до грудня 1943 — під німецько-фа­­шистською окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинуло 5117, на при­­мусові роботи до Німеч­чини вивезено 2875 жителів. Від 1990 — у сучасних межах (зі Східної частини К. р. утворився Брусилівський р-н). Площа 973 км2. Населе­н­ня 43 444 особи (2001, складає 90,2 % до 1989), пере­важно українці. У складі ра­йону — м. Коростишів і 63 сільські населені пункти. Лежить у межах Поліської низовини. Поверх­ня — низовин­на плоска, морен­но-зандрова рівнина. Корисні копалини: буре вугі­л­ля, торф, гра­­ніт, лабрадорит, габро. Протікають р. Тетерів (басейн Дніпра) та її притоки Бистріївка, Дубовець, Здвиж, Івʼянка, Мика. Ґрунти пе­­реважно дерново-підзолисті, є торфово-болотні. У ра­йоні ростуть сосна, дуб, береза, вільха, осика. Обʼєкти природно-заповід­ного фонду: заказники Конвалія (ботанічний), Боброве болото (загально-зо­­ологічний), Галове болото (гідрологічний), па­­мʼятки природи Грабчаковий ліс (ботанічний), Від­слоне­н­ня пегматиту (геологічний), памʼятки садово-паркового мистецтва Кмитівський і Коростишівський пар­­ки (усі — місцевого значе­н­ня). Головні під­приємства роз­ташовані у райцентрі. Рослин­ництво — зерново-льонарсько-картоплярського, тварин­ництво — мʼясо-молочних напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 43,7 тисячі га, з них орних земель — 39,13 тисячі га, багаторічних насаджень — 635 га, сіножатей — 2,26 тисячі га, пасовищ — 1,6 тисячі га. Працюють близько 50 агроформувань. Загальна протяж­­ність автомобільних доріг становить 252,6 км. У К. р. — 32 загальноосвітні школи, 19 дитсадків, аграрний ліцей, педагогічний коледж; 12 Будинків культури, 27 клубних установ, 35 бібліотек, музична і художня школи, Коростишівський народний історичний музей, Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Буханчука; ра­йон­на лікарня, 2 поліклініки, 8 амбулаторій, 25 фельдшерських і фельдшерсько-аку­­шерських пунктів, санаторій «Тетерів», обласний протитуберкульозний са­­наторій «Лісова казка». Виходить «Коростишівська газета». Діють 28 релігійних громад, зокрема УПЦ МП, УПЦ КП, РКЦ, євангельських християн-баптистів, християн ві­­ри євангельської, старообрядців. Памʼятки архітектури: церква Різдва Богородиці у с. Старосільці (1773), церква св. Миколая у с. Слобідка (1895), церква св. Марії-Маґдалини у с. Харитонівка (1918), садиба у с. Кмитів (кінець 19 ст.). У с. Городське — давньоруське городище літописного м. Гродеськ (памʼятка архітектури національного значе­н­ня). Серед видатних уро­­дженців — метало­знавець О. Білоцький (с. Віленька), економіст А. Герасимович (с. Горіхове), зоотехнік Е. Доротюк (с. Щигліївка), лікар-гематолог О. Кучук, лікар, філософ С. Черкасов (оби­­два — с. Студениця), історик І. Ні­­колаєнко (с. Старосільці), пра­­во­знавець О. Терещук (с. Здвиж­­ка); поет, бібліо­граф О. Шварцман (с. Вільня), учасник правозахисного руху, поет М. Волинець (с. Іванівка, нині Травневе); архітектор П. Римар (с. Березівка, нині Садове); скульп­­то­­ри Й. Мар­чинський (с. Грубсь­­ке), Й. Садов­ський (заслужений діяч мистецтв УРСР; с. Струцівка); Герої Радянського Союзу І. Журило, Ф. Шевчук (обидва — с. Березівка), І. Луференко (с. Великі Комарища), Ф. Печенюк (с. Торчин).