КО́РСУНЬ-ШЕВЧЕ́НКІВСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Засновано 1994 на базі комплексу памʼяток історії, культури та природи м. Корсунь-Шевченківський (Черкаська обл.), смт Стеблів, сіл Виграїв і Квітки (усі — Корсунь-Шевченківського р-ну). До його складу входять 15 окремих територій загальною площею 103 га, зокрема городище 11–13 століть, садиби князів Лопухіних-Демидових у м. Корсунь-Шевченківський, родин Левицьких і Головинських у смт Стеблів, місце остаточного роз­грому польського війська під час Корсунської битви 1648 по­близу с. Виграїв. Памʼятками архітектури 18 — початку 19 століть є будівлі колишньої садиби князів Лопухіних-Демидових: палац, башта вʼїзних воріт, 3-поверховий флігель, каретна, манеж, 2 православні каплички, швейцарський будинок. Структурні під­роз­діли: Корсунь-Шевченківської битви історії Музей, історичний музей, художня галерея, Корсунь-Шевченківський парк, Стеценка К. Меморіальний музей (с. Квітки), Нечуя-Левицького І. Літературно-меморіальний музей (смт Стеблів). Ріше­н­ня про створе­н­ня історичного музею ухвалено 1974, від­крито — 1981. У 6-ти залах пред­ставлено понад 2 тис. екс­понатів, що висвітлюють історію Корсунщини, зокрема речі кім­мерійців, ран­ньословʼянські прикраси, обладунки й зброя поляків, козаків, московських стрільців, колекція різних ви­дань «Кобзаря» Т. Шевченка, побутові речі кінця 19 — початку 20 століть. Художня галерея роз­почала роботу 1977. У 14-ти залах ви­ставлено близько 500 творів живопису, скульптури й графіки, сучасного українського образотворчого мистецтва (загальна кількість одиниць зберіга­н­ня — понад 3 тис.). Це копії картин І. Сошенка, гравюри Д. Кунеги, твори В. Мусієнка, І. Гречухи, Б. Купневського, М. Прокопенка, І. Куща, Б. Федоренка, С. Дуплія та ін. Меморіальний музей К. Стеценка (засновано 1959) роз­міщено у від­твореному приміщен­ні земської школи, де він на­вчався. Серед екс­понатів — особисті речі композитора та його сучасників, етно­графічні матеріали. По­близу музею встановлено памʼятник К. Стеценку (скульптор Г. Кальченко, архітектор А. Ігнащенко). Літературно-меморіальний музей І. Нечуя-Левицького 1960–67 діяв на громадських засадах, 1968 отримав офіційний статус. Роз­ташовано у від­новленому будинку родини письмен­ника (від­творено меморіальну кімнату та його робочий кабінет). У фондах — близько 3 тис. одиниць зберіга­н­ня, зокрема особисті речі І. Нечуя-Левицького, роботи К. Кайдаш-Машківської, повне ви­да­н­ня творів А. Міцкевича польською мовою. По­близу музею встановлено памʼятник письмен­нику (скульптор Г. Кальченко, архітектор А. Ігнащенко), неподалік — памʼятник Нимидорі (героїня повісті «Микола Джеря»). На горі Спас знаходяться могили діда і батька І. Нечуя-Левицького. Загалом у фондах заповід­ника пере­буває понад 50 тис. одиниць зберіга­н­ня, у фондах наукової бібліотеки — близько 16 тис. примірників. Його спів­робітники здійснюють памʼятко­охорон­ну, науково-дослідну, екс­позиційну, науково-освітню, видавничу діяльність (від 1994 виходить «Корсунський часопис»). Директор — П. Степенькіна (від 1987).