Лазорський Микола

Визначення і загальна характеристика

ЛАЗО́РСЬКИЙ Микола (справж. — Коркішко Микола Панасович; 27. 10(09. 11). 1884, Полтава — 13. 03. 1970, м. Мельбурн, Австралія) — пись­мен­ник. Закін. Харків. університет (1914). Працював у Полтав. земстві та місц. музеї, редагував «Журналъ губернскаго присутствія». 1920–28 — ред. Держ. видавництва України (Харків), у якому ви­друковано його перші наук.-популярні роз­­відки «В надрах землі», «Моря та океани», «Гео­графічні етюди» та ін. Друкував наук.-художні етюди («Китай», «Єгипет», «Бель­гія», «Скульптор Канова», «Май­кел Фарадей», «Стефенсон») у ж. «Зна­н­ня», «Нова громада» та ін. 1929 заарешт. і висланий на Со­ловец. о-ви (РФ). Після поверне­н­ня від 1932 редагував місяч­ник Екс­перим. ін­ституту у Полтаві, під час 2-ї світової вій­ни — ж. «Подо­лянин» у м. Камʼянець-Поділь­ський (нині Хмельн. обл.). 1944 емігрував до Німеч­чини, 1950 — до Австралії, був чл. Обʼ­єдн. укр. письмен­ників «Слово». Автор істор. романів «Геть­ман Кирило Ро­зумовський» (Мюнхен, 1961; К., 2003; про Коліївщину), «Степова квітка» (Мюнхен, 1965; К., 1992; про полонянку Роксолану), «Патріот» (Мюнхен, 1969; К., 1992; про геть­мана П. Орлика та діяльність першої укр. політ. еміграції після Полтав. битви 1709), зб. оповідань, нарисів, статей, спогадів про малові­домі події укр. та всесвіт. історії «Світлотіні» (Мельбурн, 1973). В остан­ні роки життя працював над моно­графією «Полтава за сто років», зб. «Примовки» (зі­брані в юнац. роки) та писав істор. ро­ман «Княжна Тараканова» (не­опубл.).

Літ.: Чуб Д. Автор великих історичних полотен (Короткий огляд життя і творчости М. Лазорського) // Лазорський М. Світлотіні. Мельбурн, 1973; Гаврильченко О., Коваленко А. Неві­домий Микола Лазорський // Україна. 1991. № 2; Мишанич О. Історичні романи Миколи Лазорського // Мишанич О. Поверне­н­ня. К., 1997; Скорина Л. Микола Лазорський // Література та літературо­знавство укр. діаспори. Чк., 2005.

М. О. Савка, В. А. Просалова

Завантажити статтю