Лазорський Микола

Визначення і загальна характеристика

ЛАЗО́РСЬКИЙ Микола (справж. — Коркішко Микола Панасович; 27. 10(09. 11). 1884, Полтава — 13. 03. 1970, м. Мельбурн, Австралія) — пись­менник. Закін. Харків. університет (1914). Працював у Полтав. земстві та місц. музеї, редагував «Журналъ губернскаго присутствія». 1920–28 — ред. Держ. видавництва України (Харків), у якому видруковано його перші наук.-популярні роз­відки «В надрах землі», «Моря та океани», «Географічні етюди» та ін. Друкував наук.-художні етюди («Китай», «Єгипет», «Бель­гія», «Скульптор Канова», «Май­кел Фарадей», «Стефенсон») у ж. «Знання», «Нова громада» та ін. 1929 заарешт. і висланий на Со­ловец. о-ви (РФ). Після повернення від 1932 редагував місяч­ник Експерим. інституту у Полтаві, під час 2-ї світової вій­ни — ж. «Подо­лянин» у м. Кам’янець-Поділь­ський (нині Хмельн. обл.). 1944 емігрував до Німеччини, 1950 — до Австралії, був чл. Об’єдн. укр. письменників «Слово». Автор істор. романів «Гетьман Кирило Розумовський» (Мюнхен, 1961; К., 2003; про Коліївщину), «Степова квітка» (Мюнхен, 1965; К., 1992; про полонянку Роксолану), «Патріот» (Мюнхен, 1969; К., 1992; про гетьмана П. Орлика та діяльність першої укр. політ. еміграції після Полтав. битви 1709), зб. оповідань, нарисів, статей, спогадів про маловідомі події укр. та всесвіт. історії «Світлотіні» (Мельбурн, 1973). В останні роки життя працював над монографією «Полтава за сто років», зб. «Примовки» (зібрані в юнац. роки) та писав істор. ро­ман «Княжна Тараканова» (не­опубл.).

Завантажити статтю