ЛАСО́ВСЬКА Євгенія Костянтинівна (Ласовська-Старицька; 26. 02. 1904, за ін. даними — 1906, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. — 11. 07. 1968, Париж) — спів­ачка (сопрано). Дружина М. Скали-Старицького, сес­тра О. Ласовської-Соневицької. Навч. у гімназії в м. Чортків (нині Терноп. обл.), закін. укр. гімназію сестер василіянок у Львові. Вокал. освіту здобула у Львів. і Варшав. (кл. Ч. Заремби) консерваторіях. Спів­ала у театрах Варшави, Бидґоща (Польща, 1930–32), Львова (1932–33), Віль­но (нині Вільнюс, 1934–36). У 1930-х рр. ви­ступала в концертах «Бандуриста» й «Сурми». 1939–42 — солістка Львів. радіо, разом із чоловіком брала участь у радіоконцертах Львова (1930–42). Остан­ні ви­ступи на сцені — у Відні (1942–43). Від 1947 меш­кала у Парижі. Володіла легким, рухливим голосом, артистизмом. У репертуарі — твори М. Лисенка, Д. Січинського, Я. Лопатинсько­го, Б. Кудрика, М. Гайворонсько­го, Ф. Шуберта, С. Монюшка, укр. і польс. нар. пісні. Виконав. мистецтво Л. високо цінував В. Бар­вінський.