КОРЧИ́НСЬКИЙ Юліан Олексі­йович (27. 02. 1921, с. Крушельниця, нині Сколівського р-ну Львівської обл. — 12. 01. 1990, м. Дрогобич Львівської обл.) — диригент, композитор. Доцент (1977). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Закінчив філологічний (1947) та музично-педагогічний (1972) факультети Дрогобицького педагогічного ін­ституту, де від 1970 й працював: 1972–81 — завідувач, від 1976 — доцент, від 1989 — професор кафедри методики музичного вихова­н­ня, спів­ів та хорового диригува­н­ня. 1950–70 — керівник Прикарпатського ансамблю пісні й танцю України «Верховина» (м. Дрогобич). У пошуках репертуару для ансамблю записав понад 2 тис. прикарпатських народних пісень, зокрема бойківських, лемківських і гуцульських; під­готував до друку 500 пісень з пів­ден­них ра­йонів Львівщини. Автор пісень: «Ми ступаєм до бою нового» (слова І. Франка), «Борислав — сміється» (слова М. Сома), «Стежинка» (слова М. Ільницького), «Щаслива мати» (слова П. Воронька), «Про хліб» (слова М. Рильського) та ін.; низки творів для дітей. Здійснив аранжува­н­ня українських народних пісень для різних типів хорів пере­важно без су­проводу, які видав у збірнику «Бойківські та лемківські народні пісні» (1970), «Українські народні пісні: Обробка для хору в су­проводі баяна» (1973), «Карпатські струмочки» (1979). У «Піснях з Львівщини» (1988; усі — Київ) вміщено пісні, записані К. у пів­ден­них, перед­гірних і гірських ра­йонах Львівської області.