ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Юліан Йосипович (08. 03. 1874, м. Заліщики, нині Терноп. обл. — 09. 02. 1925, Тернопіль) — педагог, культурно-освітній діяч. Син Йосипа, брат Володимира Левицьких. 1891–95 ви­вчав історію та гео­графію у Львів. університеті. 1900–01 викладав у Терноп. укр. гімназії; 1902– 04 — в Академ. гімназії, 1911–12 — директор Г-зії сестер василіянок у Львові. Під час 1-ї світової вій­ни був управителем гімназій. курсів для укр. молоді у Відні. 1917–19 працював в освіт. та громад. організаціях Львова. Від 1917 — управитель, від 1918 — директор Терноп. жін. гімназії товариства «Рідна школа». 1919 — ст. шкіл. референт Держ. секретаріату освіти ЗУНР у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Згодом повернувся до Тернополя, за­ймався від­новле­н­ням гімназії, очолював її, сприяв організації приват. гімназії для дівчат. Автор під­ручника «Гео­графія для І кляси» (Л., 1911), роз­відок і рец., опубл. у «Записках НТШ».