Кубофутуризм

КУБОФУТУРИ́ЗМ  — один із напрямів авангардизму в живописі. Виник у 1-й пол. 1910-х рр. як поєднання концепції французького аналітичичного кубізму, просторово-часового динамізму італійського футуризму та прийомів неопримітивізму. Полотна кубо­­футуристів — напівфігуративні композиції, складені з геометри­­зов. об’єм. форм (зокрема й люд. фігур), часто відтворювали ритмізов. машин. світ. Серед представників К. — В. Баранов-Россіне, В. і Д. Бурлюки, О. Екс­­тер, І. Клюн, М. Кульбін, К. Малевич, В. Татлін. Кубофутуристи експонували свої роботи на виставках у Москві («Мішень», 1913) та Петрограді (нині С.-Пе­­тербург, «Трамвай В», 1915; «0,10», 1915–16). Принциповий алогізм кубофутурист. творів, естетика абсурду, звернення до підсвідомого зумовили появу європ. дадаїзму та сюрреалізму. 1915 на зміну ідеям К. сформувалися супрематизм і конструк­­тивізм.

Рекомендована література

1. Сарычев В. А. Кубофутуризм и кубофутуристы. Эстетика. Творчество. Эволюция. Липецк, 2000.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю