Лемешко Катерина Петрівна

Визначення і загальна характеристика

ЛЕМЕ́ШКО Катерина Петрівна (22. 06. 1927, Київ) — мистецтво­знавець, журналістка. Дочка П. Лемішка. Член НСЖУ (1958), НСХУ (1986–2007). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1952), театрозн. факультет Моск. ін­ституту театр. мистецтва (1964). Пра­цювала у Києві: 1952–61 — літ. працівник від­ділу літ-ри і мистецтва г. «Київська правда»; від 1961 — завідувач від­ділу образотвор. мистецтва ж. «Мистецтво»; від 1970 — спів­­засн. і завідувач від­ділу рад. мистецтва ж. «ОМ»; 1981–88 — екс­перт худож.-екс­перт. колегії Упр. образотвор. мистецтва Міністерства культури УРСР. Досліджувала творчість художників 20 ст., зокрема А. Завгороднього, К. Ломикіна, Я. Мацеєвської, Г. Павлюка, В. Токарева, С. Шишка. Авторка ст. «Від­повід­альність перед своїм часом» // «Україна», 1962, № 2; «Пошуки і творчість» // «Ми­стецтво», 1966, № 2; у ж. «ОМ» — «Під знаком ювілею» (1970, № 2), «Правда життя» (1971, № 1), «Втіле­н­ня теми» (1971, № 5), «Спів­ець корабельної сторони» (1973, № 4), «На шляху нових звер­шень» (1974, № 6), «Повнота буття у творчості Костянтина Ломикіна» (1984, № 5); сценаріїв фільмів «Осягне­н­ня» (Респ. студія хронікал.-докум. фільмів, 1973), «Художник і місто» (1975, не реалізовано); вступ. статей до каталогів «Вячеслав Токарєв» (1992), «Георгій Павлюк» (1993; обидва — Київ).

Н. Ф. Харчук

Завантажити статтю