Лемик Ярослав Андрійович

ЛЕ́МИК Ярослав Андрійович (17. 05. 1941, с. Солова Золочів. р-ну Львів. обл. — 04. 12. 2012, Львів) — громадський діяч. Працював на виробництві, закін. вечірнє відділ. Львів. політех. інституту (1971). У серед. 1960-х рр. познайомився з нонконформістами й учасниками спротиву комуніст. режимові, товаришував із Ігорем та Іриною Калинцями, Б. Сорокою, С. Шабатурою та ін., брав участь у вертепах, які відобразив у колекції світлин. Фотоспособом виготовляв та поширював самвидав, зокрема праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» І. Дзюби, «3 приводу процесу над Погружальсь­ким» Є. Сверстюка, твори В. Симоненка, Л. Костенко, М. Холодного, В. Мороза, В. Чорновола; ілюстрував та художньо оздоб­лював позацензурні збірки поезій Калинців, Г. Чубая, які згодом виходили друком на Заході. Зазнав обшуків, допитів у КДБ, переслідувань. Також займався колекціонуванням, порятунком гуцул. старожитностей, зібрав унікал. колекцію дерев’яних свіч­ників-трійць, образів на склі, кераміки, ручних дерев’яних хрестів, вишивок, живопису, графіки. Наприкінці 1980-х рр. активно долучився до нац.-демократ. відродження України й будівництва самост. держави. Створив відео­теку (315 відеокасет) важливих подій 1989–96 у Львові та Києві, яку подарував Інституту україно­знавства НАНУ (Львів). Від 1996 — директор благодій. фонду «Карітас-Львів УГКЦ» Львів. архієпархії. Сприяв дружині Лідії у відновленні 1994 дит. ж. «Світ дитини» (засн. 1919), забороненого 1939 комуніст. режимом. Після її смерті 2005 опікувався редагуванням і виданням часопису.

Завантажити статтю