КО́РШУН Юрій (Георгій) Васильович (15(27). 03. 1873, м. Орел, Росія — 08. 08. 1951, Харків) — хімік. Доктор хімічних наук (1923), професор (1908). Закінчив Харківський університет (1898), де від 1899 і працював: від 1903 — приват-доцент, від 1908 — професор, 1910–17 — завідувач кафедри технічної хімії. Стажувався 1903–05 за кордоном у лабораторії К. Пааля (м. Ерланґен, Німеч­чина), В. Оствалда (м. Ляй­­пциґ, Німеч­чина), Дж. Чамичана (м. Болонья, Італія) та А. Галера (Париж). 1922–30 — завідувач кафедри органічної і технічної хімії Дні­пропетровського університету, водночас викладав у Дні­пропетровському гірничому та фармацевтичному ін­ститутах, працював в Ін­ституті фізичної хімії; 1930–32 — у Харківському вуглехімічному ін­ституті, за сумісництвом — професор Харківського фармацевтичного та полі­графічного ін­ститутів; від 1936 — завідувач кафедри неорганічної хімії Харківського хіміко-технологічного ін­ституту; від 1949 — завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії Харківського політехнічного ін­ституту. Досліджував вплив будови пірол-карбонових ефірів на швидкість їхнього омилюва­н­ня, залежність спектрів по­глина­н­ня похідних піролу від будови. Від­крив явище селективного погли­на­н­ня.