Лесів Василь Петрович
ЛЕ́СІВ Василь Петрович (12. 07. 1949, с. Колінці Тлумац. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — журналіст, письменник, сценарист. Член НСЖУ (1986), НСПУ (1993). Обл. премія ім. Б. Бойка у галузі журналістики (2003). Закін. Львівський університет (1972). Відтоді — літ. працівник у тлумац. рай. г. «Дністрова зірка» (до 1988); відп. секр. коломий. демократ. г. «Агро» (Івано-Фр. обл., 1988–91); заст. гол. ред. (1991–2013), від 2013 — гол. ред. Івано-Фр. обл. телебачення «Галичина», автор і ведучий народозн. телеальманаху «Вічне дерево» програми «Навзаєм». У його творчості домінує народозн. тематика, виступає у періодиці на екол. та етногр. теми з краєзн. матеріалами. Як дослідник нар. ремесла та побуту ініціював відновлення малих перероб. с.-г. і худож. вироб-в. Створив 1978 рай. музей нар. творчості та етнографії у Тлумачі, 1980 — музеї історії сіл Кутище і Білогірка. Автор проз. та поет. зб. «Дощ із сонячної хмари» (К., 1991), «Столике сонце» (2000; обл. літ. премія ім. В. Стефаника, 2003), «Непрочитані сліди» (2003), «Пастух вітрів» (2007), кн. для дітей «Скарбівня» (2001) та «Чомучки» (2005; усі — Івано-Франківськ), а також сценаріїв т/ф «Б’ють копита об поріг» (1995; лауреат Всеукр. телефестивалю «Гей, фільмарі» у Києві та переможець Міжнар. конкурсу програм регіон. телеорганізацій в Одесі), «Смутен ангел у дорозі» (1998), «Моноліт» (2001; Ґран-Прі на міжнар. телекінофорумі у Ялті, 2002). Автор худож. фотографій (персон. виставка «Будні та поза ними», 2004, Івано-Фр. краєзн. музей).
Рекомендована література
- Юсип Д. Радість добротворення // Дзвін. 1993. № 1;
- Мороз В. Посвіт Василя Лесіва: Знаний літератор і журналіст відкрився й як талановитий фотомитець // Галичина. 2004, 17 лип.;
- Качкан В. Віщі знаки думки, серця і руки: Антологія укр. автографа. Т. 1. Л.; Ів.-Ф.; Коломия, 2010.
Завантажити статтю
Людина 