Летичівський Домініканський Монастир Успіння Пресвятої Діви Марії
Визначення і загальна характеристика
ЛЕТИ́ЧІВСЬКИЙ ДОМІНІКА́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р УСПІ́ННЯ ПРЕСВЯТО́Ї ДІ́ВИ МАРІ́Ї Засн. бл. 1606 у м. Летичів (нині смт Хмельн. обл.) ченцями-домініканцями, які принесли з собою копію ікони Богоматері Сніжної, створеної у Римі на поч. 16 ст. (згодом ця копія стала відома як Летичівська Богоматір). Незабаром на тер. монастиря за сприяння летичів. старости С. Потоцького розпочалося будівництво мурованого костелу з келіями, завершене 1638 (на думку деяких дослідників, на поч. 17 ст. мало місце не зведення нового храму, а перебудування існуючого, оскільки у джерелах є відомості, що парафіял. костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Летичеві існував 1546). Монастир знаходився на тер. місц. замку й утворював з ним єдиний комплекс (донині збереглися вежа та фрагмент муру). На поч. Визв. війни під проводом Б. Хмельницького 1648 домініканці залишили Летичів і забрали з собою ікону, яку на той час уже шанували як чудотворну. Монастир. споруди не раз зазнавали пожеж і грабувань. Обитель відродилася у 1-й чв. 18 ст., після повернення Поділля під владу Речі Посполитої. 1724 костел відбудовано і туди знову внесено чудотворну ікону (1778 Папа Римський Пій VI коронував її своїм декретом). 1832, після поразки польс. повстання 1830–31, монастир закритий царським урядом, однак костел продовжував діяти як парафіяльний. Під час Визв. змагань 1917–21 ікону вивезено до Польщі (нині зберігається у Любліні). 1933 костел закрила рад. влада. У роки нацист. окупації на тер. монастиря діяв концтабір, після війни — рад. в’язниця, згодом храм і келії використовували як склад. 1989 приміщення костелу передано місц. римо-катол. громаді, 1994 у келіях оселилися черниці ордену лоретанок. 2006 до храму урочисто перенесено сучасну копію ікони Летичівської Богоматері. Нині монастир має статус пам’ятки архітектури нац. значення.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Святині 