Летичівський Домініканський Монастир Успіння Пресвятої Діви Марії

ЛЕТИ́ЧІВСЬКИЙ ДОМІНІКА́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р УСПІ́ННЯ ПРЕСВЯТО́Ї ДІ́ВИ МАРІ́Ї Засн. бл. 1606 у м. Летичів (нині смт Хмельн. обл.) ченцями-домініканцями, які принесли з собою копію ікони Бо­гоматері Сніжної, створеної у Римі на поч. 16 ст. (згодом ця копія стала відома як Летичівська Богоматір). Незабаром на тер. монастиря за спри­яння летичів. старости С. Потоць­кого розпочалося будівництво мурованого костелу з келіями, завершене 1638 (на думку деяких дослід­ників, на поч. 17 ст. мало місце не зведення нового храму, а пе­ребудування існуючого, оскіль­ки у джерелах є відомості, що парафіял. костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Летичеві існував 1546). Монастир знаходився на тер. місц. замку й утворював з ним єдиний комплекс (донині збереглися вежа та фрагмент муру). На поч. Визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького 1648 домініканці залишили Летичів і забрали з собою ікону, яку на той час уже шанували як чудо­творну. Монастир. споруди не раз зазнавали пожеж і грабувань. Обитель відродилася у 1-й чв. 18 ст., після повернення Поділ­ля під владу Речі Посполитої. 1724 костел відбудовано і туди знову внесено чудотворну ікону (1778 Папа Римський Пій VI коронував її своїм декретом). 1832, після поразки польс. повстання 1830–31, монастир закритий царським урядом, однак костел продовжував діяти як парафіяльний. Під час Визв. змагань 1917–21 ікону вивезено до Польщі (нині зберігається у Любліні). 1933 костел закрила рад. влада. У роки нацист. окупації на тер. монастиря діяв концтабір, після вій­ни — рад. в’язниця, згодом храм і келії використовували як склад. 1989 приміщення костелу передано місц. римо-катол. громаді, 1994 у ке­ліях оселилися черниці ордену лоретанок. 2006 до храму урочисто перенесено сучасну копію ікони Летичівської Богоматері. Нині монастир має статус пам’ятки архітектури нац. значення.

Завантажити статтю