Летичівський Домініканський Монастир Успіння Пресвятої Діви Марії

ЛЕТИ́ЧІВСЬКИЙ ДОМІНІКА́НСЬКИЙ МОНАСТИ́Р УСПІ́­Н­НЯ ПРЕСВЯТО́Ї ДІ́ВИ МАРІ́Ї Засн. бл. 1606 у м. Летичів (нині смт Хмельн. обл.) ченцями-домініканцями, які принесли з собою копію ікони Бо­гоматері Сніжної, створеної у Римі на поч. 16 ст. (згодом ця копія стала ві­дома як Летичівська Богоматір). Незабаром на тер. монастиря за спри­я­н­ня летичів. старости С. Потоць­кого роз­почалося будівництво мурованого костелу з келіями, завершене 1638 (на думку деяких дослід­ників, на поч. 17 ст. мало місце не зведе­н­ня нового храму, а пе­ребудува­н­ня існуючого, оскіль­ки у джерелах є ві­домості, що парафіял. костел Успі­н­ня Пресвятої Діви Марії в Летичеві існував 1546). Монастир знаходився на тер. місц. замку й утворював з ним єдиний комплекс (донині збереглися вежа та фрагмент муру). На поч. Визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького 1648 домініканці залишили Летичів і забрали з собою ікону, яку на той час уже шанували як чудо­творну. Монастир. споруди не раз за­знавали пожеж і грабувань. Обитель від­родилася у 1-й чв. 18 ст., після поверне­н­ня Поділ­ля під владу Речі Посполитої. 1724 костел від­будовано і туди знову внесено чудотворну ікону (1778 Папа Римський Пій VI коронував її своїм декретом). 1832, після поразки польс. пов­ста­н­ня 1830–31, монастир закритий царським урядом, однак костел продовжував діяти як парафіяльний. Під час Визв. змагань 1917–21 ікону вивезено до Польщі (нині зберігається у Любліні). 1933 костел закрила рад. влада. У роки нацист. окупації на тер. монастиря діяв концтабір, після вій­ни — рад. вʼязниця, згодом храм і келії використовували як склад. 1989 приміще­н­ня костелу пере­дано місц. римо-катол. громаді, 1994 у ке­ліях оселилися черниці ордену лоретанок. 2006 до храму урочисто пере­несено сучасну копію ікони Летичівської Богоматері. Нині монастир має статус памʼятки архітектури нац. значе­н­ня.

Завантажити статтю