ЛЄСКО́В Андрій Микола­йович (Лесков Андрей Николаевич; 12(24). 07. 1866, С.-Пе­тербург — 05. 11. 1953, там само) — російський письмен­ник. Генерал-лейтенант. Навч. у Микол. кадет. корпусі та 2-му Костянтинів. військ. училищі у С.-Пе­тербурзі, Київ. піхот. училищі. Автор біогр. книг про свого батька, в яких часто згадував вплив Т. Шевченка на його світо­гляд («Жизнь Николая Лескова...», Москва, 1954; Тула, 1981; Мос­ква, 1984, т. 1–2). Л. за­значав, що М. Лєсков був добре обі­знаний із творчістю укр. поета, часто й охоче цитував його поезії не лише у своїй прозі (зокрема в романі «Некуда» й повісті «Смех и горе» наведено ряд­ки творів «Сон» і «Кавказ»), а й у повсякден. житті. Окремо в біо­графії йдеться про пʼять статей М. Лєскова про Т. Шевченка, одну з них («Забыта ли Тарасова могила?») він прокоментував і доповнив заміткою «Лєсков про “народну тропу” до Тарасової могили» («Пролетарська прав­да», 1938, 8 грудня). Л. згадував про особисте зна­йомство і близьку дружбу батька з укр. поетом, особливу увагу приділив від­відинам М. Лєсковим смертельно хворого Т. Шевченка.