Косарик Дмитро
Визначення і загальна характеристика
КОСА́РИК Дмитро (справж. — Коваленко Дмитро Михайлович; ін. псевд.: Оболонь, Рокитянський, Михайлович, Ген Ушер, Стьопченко; 18(31). 10. 1904, с. Фидрівка, нині Федорівка Глобин. р-ну Полтав. обл. — 21. 02. 1992, Київ, похов. у рідному селі) — прозаїк, літературознавець. Батько О. Коваленко. Кандидат філологічних наук (1945). Член літ. організації «Плуг». Закін. Харків. вищі пед. курси (1926). Учителював. Працював у Києві: ст. н. с. Інституту літ-ри (1938–52) та ІМФЕ (1955–63) АН УРСР. Друкувався від 1923. Автор зб. оповідань «Червона купіль» (Х., 1925), «Мій азимут» (Х.; К., 1931), «Партизанський колодязь» (Х.; К., 1932); повістей «Добром нагріте серце», «Роботящим умам, роботящим рукам» (обидві — 1961), «Син-колос» (1962; усі — Київ). У низці праць про Т. Шевченка розкрив послідовність його подорожей Україною, уточнив дати й факти спілкування з рос. демократ. діячами: «Войовниче життя Т. Шевченка» (Уфа, 1943), «Життя і діяльність Т. Шевченка: Літературна хроніка» (1955), «Шевченківські місця на Україні» (1956; обидві — Київ). Видав брошури про зв’язки рос. та груз. письменників з Україною: «Пушкін на Україні», «Пушкін, Шевченко, Горький в народних переказах» (обидві — Харків, 1937), «Горький на Україні» (1939), «Давид Гурамішвілі: Нарис про життя і творчість» (К., 1951); істор.-біогр. нариси «Іван Вдовенко» (Х.; К., 1945) та «Братні зорі» (1948; 1983), літ. портрет Д. Ґурамішвілі «Співець братнього єднання» (1955; обидва — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
