КОСА́РИК Дмитро (справжнє — Коваленко Дмитро Михайлович; інший псевдонім: Оболонь, Рокитянський, Михай­­лович, Ген Ушер, Стьопченко; 18(31). 10. 1904, с. Фидрівка, нині Федорівка Глобинського обл. — 21. 02. 1992, Ки­­їв, похований у рідному селі) — прозаїк, літературо­знавець. Батько О. Коваленко. Кандидат філологічних наук (1945). Член літературної організації «Плуг». За­­кінчив Харківські вищі педагогічні курси (1926). Учителював. Працював у Києві: старший науковий спів­робітник Ін­ституту літератури (1938–52) та ІМФЕ (1955–63) АН УРСР. Друкувався від 1923. Автор збірок опо­­ві­дань «Червона купіль» (Харків, 1925), «Мій азимут» (Харків; Київ, 1931), «Пар­­тизанський колодязь» (Харків; Київ, 1932); повістей «Добром нагрі­­те серце», «Роботящим умам, роботящим рукам» (обидві — 1961), «Син-колос» (1962; усі — Київ). У низці праць про Т. Шевченка роз­крив послідовність йо­­го подорожей Україною, уточнив дати й факти спілкува­н­ня з російськими демократичними діячами: «Во­йов­­ниче життя Т. Шевченка» (Уфа, 1943), «Життя і діяльність Т. Шев­­ченка: Літературна хроніка» (1955), «Шевченківські місця на Україні» (1956; обидві — Київ). Видав брошури про звʼязки російських та грузинських письмен­ників з Україною: «Пушкін на Україні», «Пушкін, Шевченко, Горький в народ­­них пере­казах» (обидві — Харків, 1937), «Горький на Україні» (1939), «Давид Гурамішвілі: Нарис про життя і творчість» (Київ, 1951); історико-біо­графічні нариси «Іван Вдовенко» (Харків; Київ, 1945) та «Брат­­ні зорі» (1948; 1983), літературний порт­рет Д. Ґурамішвілі «Спів­ець братнього єд­на­н­ня» (1955; оби­­два — Київ).