Косач-Борисова Ізидора Петрівна
КО́САЧ-БОРИ́СОВА Ізидора Петрівна (09(21). 03. 1888, с. Колодяжне, нині Ковелського р-ну Волинської обл. — 12. 04. 1980, містечко Піскатавей, похована у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — публіцистка, громадська діячка. Дочка П. Косача та Олени Пчілки, сестра Лесі Українки, М. Косача та О. Косач-Кривинюк, племінниця О. Косача, М. Драгоманова. Член-кореспондент УВАН у США. Закінчила у Києві Фундуклеївську гімназію (1905) та агрономічний факультет політехнічного інституту (1911). Працювала агрономом на Київщині, у галузі виноградарства в Кишиневі, у наукових установах, закладах вищої освіти, зокрема сільськогосподарських інститутах Києва та Білої Церкви. Від 1925 — асистентка Є. Вотчала на кафедрі ботаніки Українського сільськогосподарського інституту (Київ). Опублікувала праці з фізіології рослин.
10 вересня 1937 заарештована, засуджена до 8-ми років таборів, вислана як «контрреволюційний елемент» в Онезький виправно-трудовий табір (Архангельська обл., РФ). 1940 після перегляду справи повернулася до Києва. Під час нацистської окупації — член Української національної ради, заснованої ОУН(м). У лютому 1942 за націоналістичну пропагандистську діяльність заарештована гестапо.
1943 виїхала до Німеччини (м. Авґсбурґ), 1949 — у США. На еміграції брала активну участь у збереженні пам’яті про рід Косачів–Драгоманових, публікувала спогади (зокрема про Олену Пчілку, Лесю Українку, хутір Зелений Гай — у журналі «Наше життя», 1963), розвідки, рецензії. Очолювала спеціальний видавничий комітет при УВАН у США для видання документальної праці О. Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1970). Допомогла розшифрувати скорочення в листах Лесі Українки, ініціали і псевдоніми, з’ясувати незрозумілі місця у «Щоденнику» В. Винниченка. У журналі «Сучасність» (1983, число 11) опубліковано статтю «Біографічні повісті про Лесю Українку», у якій К.-Б. викрила фальшування й спотворення біографії та духовного образу Лесі Українки.
Почесний член Союзу українок Америки, почесна голова Світового комітету вшанування пам’яті Лесі Українки. Реабілітована 1989.
Рекомендована література
- Диба А. Поневіряння роду Косачів-Драгоманових // Зона. 1995. № 9;
- Диба А. Донна Ізидора з роду Косачів // Час–Time. 1996, 12 квіт.;
- Скрипка Т. Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка): Біогр. мат. Спогади. Іконографія. Нью-Йорк; К., 2004;
- Даниленко В. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталін. таборів до еміграції. К., 2011.