Косач - Кривинюк Ольга Петрівна

КО́САЧ-КРИВИНЮ́К Ольга Петрівна (псевд. — Олеся Зірка; 26. 05. 1877, м. Новоград-Волинський Волин. губ., нині Житомир. обл. — 11. 11. 1945, м. Авґсбурґ, Німеччина) — письменниця, перекладачка, етнограф. Дочка П. Косача та Олени Пчілки, сестра Лесі Укра­­їнки, М. Косача, І. Косач-Борисової, дружина М. Кривинюка, племін­­ниця О. Ко­­сач, М. Драгоманова. Закін. Київ. жін. гімназію (1897), ви­­щі жін. мед. курси у С.-Пе­тер­­бурзі (1906). Не­одно­разово заарешт. за участь у протиуряд. виступах. 1910–21 працювала лікарем у Ка­­теринослав. губерн. земській управі (ни­­ні Дніпропетровськ), де опікувалася психіч­­но хворими дітьми й проводила амбулатор. прийом. У школі с. Лоцманська Кам’янка (нині у межах Дніпропетровська) організувала приту­­лок для дітей-сиріт, гурток виши­­вання і ткац. майстерню. 1917 разом з чоловіком заснувала дит. видавництво «Слово». Від 1921 учите­­лювала у Могилеві-Подільському (нині Вінн. обл.), від 1924 — у Киє­­ві; від 1929 працювала бібліографом у Київ. мед. б-ці. 1944 виїхала до Праги. Видала кн. «Українські народні узори з Київ­­щини, Полтавщини й Катерино­славщини. Вирізування й настилування» (К., 1928, вип. 1). Дру­­кувалася у ж. «Зоря», «Дзвінок», «Молода Україна», зб. «Мати», «Вінок Т. Шевченкові». Авторка мемуар. нарисів про родину Ко­­сачів, серед яких «Полум’яне серце» (1941), «Повість, що ста­­ла драмою» (1943; про дружбу Лесі Українки з О. Кобилянсь­кою), «З дитячих років Лесі Українки», «Перебування Лесі Укра­­їнки в Луцьку», «З моїх споминів» (усі — 1963). Разом із чо­­ловіком переклала деякі твори І. Тургенєва («Горобець», «Бенкет у Найвищої Істоти»), Ч. Дік­­кенса («Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привиддями»), Жорж Санд («Дуб-говорун»), Е. Семона-Томпсона («Бінго. Історія мого собаки»), Р. Кіплінґа («Той кіт, що ходив, де хотів», «Слоненя»), П. Лотті («Горе старого каторжника»), Г.-К. Андерсена («Садочок», «Вель­­можні та прості», «Свинка-скринька»), Ґ. де Мопассана («Наше серце»), Е. Ожешко («Пан­­на Антоніна») та ін. Сприяла популяризації літ-ри для дітей. Опублікувала деякі твори Лесі Українки, зокрема перше вид. драм. поеми «Бояриня» // «Рідний край», 1914, № 1–6, «Стародавню історію східніх на­­родів» (Катеринослав, 1918); Оле­­ни Пчілки («Зелений гай: Віршики й казки з малюнками для дітей» (Гадяч, 1914), «Байки: Для сім’ї і школи») та Грицька Григоренка («Дітки: Збірничок для дітей»; обидві — Катерино­­слав,1918). Упорядкувала архіви матері та Лесі Українки. 1934–44 укладала кн. «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» (Нью-Йорк, 1970).

Рекомендована література

1. Одарченко П. Ольга Петрівна Косач-Кривинюк — сестра Лесі Українки // Леся Українка. Хронологія життя і творчости. Нью-Йорк, 1970;
   Google Scholar Internet
2. Борисюк Т. Трагедія великого роду // ЛУ. 1991, 1 серп.;
   Google Scholar Internet
3. Денисюк І., Скрипка Т. Дворянське гніздо Косачів. Л., 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю