Литвиненко Ігор Іванович
ЛИТВИНЕ́НКО Ігор Іванович (22. 07. 1928, Дніпропетровськ) — фахівець у галузі автоматизації хімічних виробництв, хімік-технолог. Учень В. Атрощенка. Кандидат технічних наук (1955), професор (1992). Навч. у Харків. хім.-технол. інституті (1946–49), закін. Харків. політех. інститут (1951), де від 1954 з перервами й працює (нині Нац. тех. університет «Харків. політех. інститут»): від 1989 — професор кафедри автоматизації хім.-технол. систем і екол. моніторинга (один із засн.). 1980–84 — завідувач кафедри хімії та хім. технології Кабул. політех. інституту. Вивчав кінетику утворення концентр. азот. кислоти із рідких окислів азота, слабкої азот. кислоти та кисню залежно від тиску, температури та способу зіткнення рідини та газу. Розробив оригін. конструкції автоклава для синтезу азот. кислоти та насоса високого тиску для рідких окислів азоту, які впроваджено на Сіверськодонец. хім. комбінаті (Луган. обл.). Брав участь в укладанні «Термінологічного російсько-українського словника з автоматизації технологічних процесів та виробництв» (К., 1993).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Технологические измерения и приборы химических производств. К., 1974; Локальные системы автоматического управления химико-технологических производств. Х., 1980; Методы оценки и повышения представительности дисперсных сред в технологических объектах и зонах опробования измерительных систем. К., 1992; Разработка способов обеспечения представительности многофазных сред в зонах опробования измерительных систем. К., 1993; Проектування систем автоматизації технологічних процесів: Навч. посіб. Х., 2006; Разработка радиоизотопного прибора для измерения плотности жидкой среды и толщины стенок трубопровода // Вісн. Нац. тех. університету «Харків. політех. інститут». 2011. № 27; Математическое моделирование выходных сигналов чувствительных элементов средств контроля и регулирования как метод их совершенствования // Там само. 2013. № 47 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Игорь Иванович Литвиненко: (К 75-летию со дня рожд.): Биобиблиогр. указ. Х., 2003.
Завантажити статтю
