Лихівка

Визначення і загальна характеристика

ЛИ́ХІВКА  — селище міського типу П’я­тихатського району Дніпропетровської області. Лихів. селищ. раді підпорядк. села Райдужне (до 2016 — Комунарівка) та Степове. Знаходиться на р. Омельник (притока Дніпра, бас. Чорного моря), за 130 км від обл. центру, за 50 км від рай­центру, за 31 км від м. Верхньодніпровськ, за 33 км від м. Верхівцеве Верхньодніпров. р-ну, за 23 км від м. Вільногірськ, за 27 км від смт Вишневе П’ятихат. р-ну та за 27 км від залізнич. ст. Вільні Хутори. Площа 14,43 км². За переписом 2001 насел. становило 2474 особи (складає 86,7 % до 1989), станом на 1 січня 2015 — 2022 особи (переважно українці). На тер. с-ща у курганах знайдено кремінні, бронз. знаряддя та посуд зруб. культур. спільності. Засн. бл. 1740 як слобода Омельник. На довколиш. землях запороз. старшина мала свої зимівники та хутори. 1750 сюди переїхало кілька сімей з Полтавщини. Зго­дом слобода отримала сучасну назву, яка, за нар. переказами, походить від кріпака-втікача Лихого, або Лихача. До 1764 Л. входила до складу Кодац. паланки, після ліквідації козац. устрою — до Єлисаветгр. провінції Новорос. губ. У 19 — на поч. 20 ст. — село Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ. Поступово Л. перетворилася на знач. торг. центр. У 1-й чв. 19 ст. тут вже проводилося 4 ярмарки на рік. 1824 зведено Троїц., 1901 — Микол. церкви (донині не збереглися). 1848 відкрито першу школу (1913 діяло вже 3). У 1863 було 380 дворів і проживало 2692 особи, 1902 — відповідно 975 і 5743, 1908 — бл. 1 тис. і 6784. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у грудні 1919 остаточно встановлено більшовицьку. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 17 серпня 1941 до 17 жовтня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У жовтні 1943 тут точилися запеклі бої; за визволення Л. удостоєні звання Героя Рад. Союзу О. Аксьонов, Я. Кисельов і Х. Файзулін. 1947–58 — райцентр. 1923–46 та 1958–63 — у складі Верхньодніпров., від 1963 — П’ятихат. р-нів. Від 1957 — смт. Працюють с.-г. підприємства «Комунар» (обробляє 2384,5 га землі), «Агро-Рост» (717,7 га), «Агроера-Н» (590,4 га) та «Агрохімія» (506,38 га). У Л. — заг.-осв. школа, дошкіл. навч. заклад; Будинок культури, б-ка; амбулаторія; відділ. ощадбанку; у Райдужному — заг.-осв. школа; фельдшер. пункт. До 2010 функ­ціонував нар. вокал. ансамбль «Надія». Діє Спасо-Преображен. церква УПЦ КП. Встановлено погруддя Т. Шевченка та пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — біологи Микола та Олександр (академік АН Азер­байджан. РСР та АН СРСР) Грос­гейми, поетеса Г. Чорнобривець, живописець, засл. художник України В. Жуган, бандурист, диригент, засл. арт. УРСР І. Коваль, військ. діяч, генерал-лейтенант М. Тараненко, учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу В. Солдатенко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю