Лібретологія

Визначення і загальна характеристика

ЛІБРЕТОЛО́ГІЯ (від лібрето і ...логія) — наука, що досліджує вербальний компонент музичних творів. Обʼєк­­том Л. є лібретистика, зокрема сукупність усіх лібрето, творча діяльність, спрямована на створе­н­ня лібрето. До складу Л. як наук. та навч. дисципліни входять: історія лібретистики (ви­вчає твор. доробок, індивід. стилі, профес. при­йоми лібретистів минулого); теорія лібретистики, що ви­вчає принципи взаємодії вербал. та муз. складових у структурі худож. цілого на всіх рівнях — від видів мистецтва (літ-ра — музика) до елементів мови (слово — мотив, фонема — муз. інтонація). Л. отримала статус окремої наук. дисципліни після 1976, коли вперше був ви­значений її термінол. апарат, методол. засади аналізу текс­ту та критерії оцінюва­н­ня твору, котрі сут­тєво від­різняються від існуючих у філології й музико­знавстві. Раніше взаємодія літ-ри й музики у вокал. жанрах досліджувалася з літературозн., музикозн., театрозн., естет., богослов., лінгвіст. позицій, які не цілком від­повід­али предметові дослідж. На­прикінці 20 — поч. 21 ст. від­бувається становле­н­ня нових методол. засад аналізу текс­ту й критеріїв оцінюва­н­ня твору, термінол. апарату Л., що сут­тєво від­різняються від устал. у філології й музико­знавстві поперед. десятиліть. Пріоритет у формуван­ні Л. належить харків. музикозн. школі, з якою повʼязані виникне­н­ня й оприлюдне­н­ня осн. ідей та концептуал. засад н.-д. й навч.-метод. річищ Л. як окремої галузі зна­н­ня. У ній не заперечуються, а роз­виваються, пере­осмислюються в нових аспектах від­повід­ні дані, на­громаджені в межах суміж. наук упродовж століть. Нині центрами лібретол. дослідж. є Ін­ститут музико­знавства (Харків; засн. 1993), Академія театр. мистецтва (С.-Пе­тербург; у 1990-х рр. Ю. Димитрін роз­робив навч. курс «Драматургія оперного лібрето»), Ін­ститут лібретології ім. Л. да Понте (Ві­день; засн. 2000 Г. Ляхмайєром), який спеціалізується на документуван­ні й дослідж. опер. лібрето 17–18 ст., що побутували на тер. колиш. Австр. імперії.

Літ.: A. Gier. Oper als Text: Romanistische Beiträge zur Libretto-Forschung. Heidelberg, 1986; Ганзбург Г. Либрет­тология: статус и пер­спективы // Муз. мистецтво. Д., 2004. Вип. 4; Його ж. О пер­спективах либрет­тологии // Муз. театр ХХ века: События, про­блемы, итоги, пер­спективы. Москва, 2004; Кравцов Т. Романсы С. В. Рахманинова на стихи Т. Шевченко: Опыт либрет­тологического анализа // С. Рахманінов: На зламі століть. Х., 2007. Вип. 4.

Г. І. Ґанзбурґ

Завантажити статтю