Лозинський Іван Миколайович

ЛОЗИ́НСЬКИЙ Іван Микола­йович (01. 05. 1927, с. Ляшки Муровані, нині Муроване Старосамбір. р-ну Львів. обл. — 23. 07. 1992, Львів, похов. у рідному селі) — літературо­знавець, бібліо­­граф. Закін. Львівський університет (1951). Від 1952 під керівництвом І. Свєнціцького навч. в аспірантурі при Ін­ституті сусп. наук АН УРСР у Львові за спеціальністю «історія польс. літ-ри»; від 1957 працював бібліо­­графом Львів. б-ки іноз. літ-ри, яку згодом і очолив; від 1976 (після реорганізації б-ки) — завідувач від­ділу літ-ри іноз. мовами Львів. обл. універс. наук. б-ки. Досліджував літературу європ. народів (англ., франц., іспан., італ., нім.), насамперед словʼян. (чехів, словаків, поляків, болгар, сербів). Кілька ґрунт. роз­відок присвятив І. Огієнкові та про­блемі книго­друкува­н­ня в Україні (зокрема «Острозька Біблія в поході віків» // «Дукля», 1983, № 1). У 1970-х рр. — чл. редколегії та дописувач ж. «Українське словʼя­но­­знавство». Опублікував і про­ко­ментував у періодиці оригін. листи польс. письмен­ників Л. Кручковського, В. Бронєвсь­кого, Б. Шульца, М. Домбровської, Л. Пастернака, В. Василевської, Є. Путрамента та ін. Уклав низку бібліогр. покажчиків, серед них — «Стефан Жеромський в Українській РСР», «Т. Г. Шевченко в німецьких пере­кладах та критиці (1843–1917)» (обидва — 1968), «Данте Алігієрі в Українській РСР» (1970), «Владислав Бронєвський в Українській РСР» (1971; з перед­мовою Л.), «Львівський період життя і творчості Тадеуша Боя-Желенського (1939–1941)» (1984; усі — Львів), а також дослідж. «Польські фрашки» (К., 1990; з пере­д­мовою і примітками Л.). Автор низки статей в УЛЕ, УРЕ та вид. «Радянська енциклопедія історії України», готував матеріали до вид. «Шевченківський словник» (т. 1–2, К., 1976–77).

Завантажити статтю