Лозівський район

ЛОЗІВСЬКИ́Й РАЙО́Н — район, що знаходиться на півдні Харківської області. Межує з Сахновщин., Первомай., Балаклій., Барвінків., Близнюків. р-нами Харків. обл. і Юр’їв. р-ном Дніпроп. обл. Утвор. 1923 у складі Павлогр. округи Катеринослав. губ. з Оріл., Катеринів., Різдвян. і Новоіванів. волостей. 1926–30 — у складі Харків. округи, від 1932 — Харків. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У боях за визволення Лозівщини загинуло понад 10 тис. рад. бійців. Понад 9 тис. лозівчан не повернулися з фронтів 2-ї світової війни. Від 1987 — у сучас. межах. Пл. 1,4 тис. км². За переписом 2001, насел. становило 34 325 осіб (складає 94,3 % до 1989), станом на січень 2015 — 30,7 тис. осіб. У складі р-ну — смт Краснопавлівка й Орілька, 82 сільс. насел. пункти. Функції райцентру виконує місто обл. значення Лозова. Поверхня Л. р. — низовинна пологохвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. Лежить на тер. вугіл. р-ну Західний Донбас. На Пд. і Пд. Зх. розвідано поклади кам’яного (на глиб. 500–1000 м товщиною 60 см — 2,5 м), на Сх. і Пд. Сх. — бурого вугілля. Є природ. газ (села Миролюбівка, Миронівка) і буд. матеріали — пісок, глина, вапняк. Протікають 6 річок, які належать до басейнів Дніпра (Орілька, її заг. довж. 95 км, у межах р-ну — 57,7 км; побл. с. Нова Іванівка бере початок Мала Тернівка) та Сіверського Дінця (Берека з притокою Бритай). Споруджено 3 водосховища (Краснопавлівське, Орільське та Бритайське) заг. пл. 5850 га та понад 100 ставків, проходить Дніпро–Донбас канал. Ґрунти переважно чорноземні (78 %), є лучно-болотні, солонцюваті та солончакові. У лісах зростають акація, клен, дуб, тополя, шовковиця; на нерозораних вододілах і схилах балок — ковила, тирса, пирій, тонконіг, тимофіївка, типчак. На тер. р-ну — 8 заказників місц. значення: ботан. — Балка Михайлівська (42 га, с. Михайлівка), Гора Горовища (7 га, с. Смирнівка), Мальцівський (8,3 га, с. Мальцівка); ентомол. — Берестовий (с. Надеждівка), Михайлівський (с. Катеринівка; обидва — 3 га); зоол. — Лозівський (50 га, с-ще Кінне); ландшафт. — Піщаний (124,77 га); орнітол. — Пташиний (2 га; обидва — Орілька). Провідна галузь економіки Лозівщини — с. госп-во. Пл. с.-г. угідь 120,9 тис. га, з них орних земель — 102,6 тис. га, пасовищ — 12,4 тис. га, багаторіч. насаджень і сіножатей — 5,9 тис. га. Бл. 80 % с.-г. виробництва припадає на рослинництво (вирощування зерн. і тех. культур, зокрема озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшників), 20 % — на тваринництво (м’ясо-молочне скотарство та свинарство; остан. часом набуває розвитку вівчарство та птахівництво). Унаслідок реформування аграр. сектору створ. 14 приватно-оренд. і 3 держ. підприємства, 1 ВАТ, 10 ТОВів, 28 фермер. госп-в. Працівниками підприємства «Агросвіт» у с. Катеринівка закладено 22,8 га інтенсив. яблуневого саду на крапел. зрошенні. У с-щі Кінне — Лозівський кінний завод № 124 держ. підприємства «Конярство України». Гол. пром. підприємства: ЗАТ «Краснопавлів. молокозавод» і ТОВ «Славія». Протяжність автомоб. доріг із твердим покриттям складає 476 км. Залізнич. вузол Лозова; залізничні ст.: Краснопавлівка, Орілька, Панютине, Герсеванівський. У Л. р. — 2 ліцеї, 11 заг.-осв. шкіл, 13 навч.-вихов. комплексів «школа–дитсадок», 4 дошкіл. навч. заклади, ДЮСШ, Краснопавлів. дит. муз. школа; 34 бібліотеч. (центр. рай. б-ки для дорослих і дітей, 4 міські та 28 сільс. б-к-філій) і 34 клуб. заклади, Краснопавлів. краєзн. музей; центр. рай. лікарня, Краснопавлів. поліклінічне відділ., 10 амбулаторій, 22 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить міськрай. г. «Голос Лозівщини». Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови. У Л. р. — понад 100 курганів різного періоду; виявлено поселення бронз. доби (с. Богомолівка), змішане зруб. і салтів. культур (с. Нова Мечебилівка), зруб. культури (с. Тихопілля), стоянку бронз. доби (с. Князеве, нині зняте з обліку). Побл. с. Павлівка Друга — пам’ятка архітектури нац. значення Слобід. фортеця Укр. лінії (1731). Охороняється 46 пам’яток історії. Серед видат. уродженців — математик, академік РАН В. Садовничий (Краснопавлівка), агроном-економіст М. Бесєдін (с. Нова Іванівка), агроном Л. Матюха (Краснопавлівка), економісти В. Клочко (Орілька), Т. Маренич (с. Єлизаветівка), біохімік Є. Макогоненко (Краснопавлівка), вет. лікар Ф. Пономаренко (с. Смирнівка), літературознавець О. Борзенко, педагог М. Васильєва (обидва — Краснопавлівка); актор, нар. арт. України В. Семененко (с. Катеринівка), актриса, засл. арт. УРСР Є. Бобровська (с. Плисове), кінооператор, засл. діяч мистецтв України Г. Карюк; дипломат В. Тягло (обидва — с. Катеринівка); Герої Рад. Союзу М. Бережний (х. Карпинський), В. Білоусов (с. Роздори), М. Моргун (с. Плисове), В. Нікітенко (В. Микитенко; с. Миколаївка), М. Перевозний (с. Нова Мечебилівка), Л. Святошенко (с. Шугаївка), А. Шевченко (с. Михайлівка); двічі Герой Соц. Праці Г. Могильченко (с. Катеринівка); спортсмен (вільна боротьба) С. Прядун (Краснопавлівка). У травні 1942 побл. с. Павлівка Друга загинув письменник, публіцист Олекса Десняк, у лютому 1943 під час звільнення Краснопавлівки — Герой Радянського Союзу М. Азьов.