Лордкіпанідзе Костянтин Олександрович

ЛОРДКІПАНІ́ДЗЕ Костянтин Олександрович (ლორთქიფანიძე კონსტანტინე ალექსანდრეს ძე; 25. 12. 1904 (07. 01. 1905), с. Діді-Джіхаїші, нині Грузія — 30. 07. 1986, м. Кутаїсі, Грузія, похов. у Тбілісі) — грузинський письмен­ник, пере­кладач. Герой Соц. Праці (1985). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Кутаїс. гуманітар. технікум (1924). Дебютував зб. «რჩეული ლექსები» («Ви­брані вірші», 1926) та поемою «სტეფანე რაზინი» («Степан Разін», 1927). Автор романів «კოლხეთის ცისკარი» («Світа­нок Колхіди», 1931–52) — про нові явища у груз. селі, «ნატვრისთვალი» («Чарівний камінь», 1955–56, ч. 1; 1956, ч. 2) — широкого епіч. полотна про життя Грузії у 1930-і та повоєн­ні роки. Опублікував цикли оповідань «უკვდავება» («Без­смертя», 1938), «სიკვდილი ცოტას მოიცდის» («Смерть іще почекає», 1968) та ін. Автор кількох докум. повістей, кіносценаріїв. Член Шевченків. ювіл. комітетів, створених у Грузії 1939, 1961, 1964. Пере­клав низку творів Т. Шевченка (поеми «Тарасова ніч», «Кавказ», «Великий льох», баладу «Тополя», вірші «Якби зо­стрілися ми знову», «О люди! люди небораки!»), поему І. Франка «Мойсей» (разом із Р. Ґветадзе). Окремі твори Л. пере­клали С. Голованівський, Г. Наморадзе, Л. Первомайський, О. Синиченко, О. Сорока.

Завантажити статтю