Луга

ЛУ́ГА – річка у Локачинському, Іваничівському та Володимир-Волинському районах Волинської області, права притока Західного Бугу. Пл. бас. 1351 км², довж. 89,1 км, похил 0,48 м/км, густота річк. мережі 0,07 км/км². Бере початок біля с. Колпитів Локачин. р-ну. У верх. течії тече зі Сх. на Зх., у серед. і нижній течії — на Пн. Зх. Осн. притоки: Луга-Свинорийка, Стрипа, Свинорийка, Риловиця. Бас. річки знаходиться у зх. частині Волинської височини. Більша частина бас. Л. має глинисто-суглинистий покрив, розорана. Долина на багатьох ділянках не чітко виражена, плоска, зливається з прилеглою рівнин. місцевістю. Заплава річки височинна, її шир. бл. 200 м, порізана багатьма каналами. Береги невисокі, часто зливаються з заплавою, зарослі трав’янистою рослинністю та кущами. Заозереність бас. 3,56 %, заболоченість — 7,0 %, залісненість — 8,9 %. Річці характерний нерівномір. розподіл водного стоку протягом року — більша його частина (60–70 %) припадає на літньо-осін. період (травень–листопад), значно менша — на зиму і весну (30–40 %). Живлення переважно дощове (50 % від заг. кількості), частка снігового складає 37 %, підземного — 13 %. Середньорічна мінералізація 314 мг/дм³ (м. Володимир-Волинський). На Л. також — Устилуг. Водяться щука, окунь, сом, минь, в’язь, головень, плітка, плоскирка, краснопірка, карась, пічкур, верховодка. Річка зазнала знач. антропоген. впливу — на деяких ділянках її русло штучно випрямлене, обваловане захис. дамбами, споруджено понад 20 ставків.

Літ.: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. К., 2006.

Л. В. Ільїн