Лукань Володимир Григорович
ЛУ́КАНЬ Володимир Григорович (26. 03. 1961, м. Дрогобич Львів. обл. — 22. 07. 2025, Івано-Франківськ) — мистецтвознавець, живописець. Член НСХУ (2012). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1984; викл. М. Вендзилович, Я. Запаско). Відтоді працював у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ): від 1985 — доцент кафедри образотвор. мистецтва. Досліджував творчість профес. художників Прикарпаття. Створював живописні та графічні роботи, ікони на склі. Учасник обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1982. Персон. — в Івано-Франківську (1995, 1999, 2001, 2007, 2009, 2013), Дрогобичі (2000). Деякі роботи зберігаються в Музеї мистецтв Прикарпаття, Чернів. і Хмельн. ХМ, Дрогоб. картин. галереї. Серед учнів — Н. Бабій, І. Чмелик.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Український образопис на звороті шкла. 2003; Начерки М. Фіґоля. 2007; Вибрані статті про мистецтво. Явища. Постаті. Імена. 2009; Історія українського мистецтва: Курс лекцій. 2010; 2012; Образотворча стефаникіана. 2011 (усі — Івано-Франківськ).
- Основні твори
- ікони на склі — «Хатній іконостас» (1999), «Спас Вседержитель» (2000), «Богородиця Триручиця», «Неопалима купина», «Деісус. Моління» (усі — 2003), «Плащаниця» (2005), «Хресна дорога» (2007), «Блудний син» (2014).
Фотоілюстрації
Людина 