ЛУКАШЕ́ВИЧ Денис (16. 06. 1904, с. Задубрівці, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 10. 01. 1993, м. Коломия Івано-Фр. обл.) — церковний діяч УГКЦ. Закін. Коломий. гімназію (1923), навч. у Станіслав. (нині Івано-Франківськ) і Львів. духов. семінаріях. 28 липня 1928 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. на священика. Від­тоді душпастирював на Калущині, від 1936 — на Львівщині. Водночас брав активну участь у діяльності т-в «Просвіта» й «Рідна школа», Братства Пресвятої Діви Марії, під­тримував звʼязок із під­пі­л­лям ОУН і УПА. Після Львів. собору 1946 пере­бував під по­стій. на­глядом рад. органів держ. без­пеки. 1951 за звинуваче­н­ням у причетності до вбивства Я. Галана роз­стріляно 3-х синів Л., а його засуджено до 25-ти р. засла­н­ня. На поселен­ні мешкав у Комі АРСР (РФ). Таємно здійснював обряди вінча­н­ня та хреще­н­ня засланих українців, за що від 1962 карався у воркутин., від 1964 — у мордов. таборах (обидва — РФ), де від­правляв богослужі­н­ня, духовно під­тримував політвʼязнів (товаришував із М. Сорокою та М. Горинем). 1976 звільнений. Мешкав на Волині, згодом — у Коломиї.