Лукіянович-Туркевич Стефанія Іванівна
ЛУКІЯНО́ВИЧ-ТУРКЕ́ВИЧ Стефанія Іванівна (15. 04. 1898, Львів — 08. 04. 1977, м. Кембридж, Велика Британія) — композитор, музикознавець, педагог. Дочка Івана, сестра Лева Туркевичів та І. Мартинець-Туркевич, дружина Р. Лісовського, згодом — Н. Лукіяновича, мати З. Лісовської-Нижанківської, бабуся Л.-А. Нижанківської-Кукс. Член СКУ (1939–41). Закінчила жіночу гімназію у Львові, де співала в учнівському хорі, брала участь у Шевченківських концертах, співала у дівочому квартеті твір «Царівна Млака» С. Людкевича. Навчалася у Вищому музичному інституті у Львові (кл. композиції В. Барвінського, фортепіано — В. Курца, Є. Лялевича). Удосконалювала майстерність в А. Шенберґа (Берлін). Закінчила Празьку консерваторію (1930; кл. композиції В. Новака). Вивчала музикознавство у Львівському (кл. А. Хибінського), Віденському (кл. Ф. Шренера) та Празькому університетах, 1934 отримала ступінь доктора філософії і стала першою жінкою в Галичині з таким науковим званням. 1935–39 вела класи фортепіано і гармонії у Вищому музичному інституті, водночас 1921–22 — в Учительській семінарії, музичній школі А. Нементовської, працювала концертмейстером у класі А. Дідура, 1939–41 — доцент музикознавчих дисциплін Консерваторії, 1942–44 — концертмейстер Українського оперного театру (усі — Львів). Брала участь у концертах у Львові, переважно як піаністка-виконавець власних творів, у радіопрограмах. Виступала з науковими доповідями на ювілейних вечорах та конференціях. У 1920–30-х рр. написала низку музичних творів. Під час 2-ї світової війни переїхала до Західної Європи. Від 1945 мешкала у Великій Британії. На думку А. Рудницького, музична мова Л.-Т. модерна та безкомпромісна з помітним нахилом до контрапунктних структур, проте чисто поліфонічні форми в ній не зустрічаються. У вокальних творах відчувається більша свобода творчої думки і більш майстерне володіння засобами, ніж в інструментальних.
Додаткові відомості
- Основні твори
- дит. опери — «Цар Ох» («Серце Оксани»), «Кузь», «Яринний городник»; балети — «Мавка» (за драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки), «Весна», «Коралі», «Пугало», «Перли»; для симф. оркестру — 3 симф., Симфонієта, поема «La vita»; камерно-інструм. — 2 струнні квартети, Струнне тріо, Фортепіанний квінтет; для фортепіано — «Гірська сюїта», Скерцо, Варіації; для скрипки і фортепіано — Соната; хори — «Учітеся, брати мої» (сл. Т. Шевченка); солоспіви на сл. Б. Лепкого, Лесі Українки, Ю. Липи та ін.; обробки колядок і щедрівок.
Рекомендована література
- Рудницький А. Українська музика. Мюнхен, 1963;
- Левицька Л., Бодревич І. Лев Туркевич. Торонто, 1965;
- Павлишин С. Повернення з забуття // Музика. 2004. № 3;
- Її ж. Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович. Л., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
