Лучик Василь Вікторович
ЛУ́ЧИК Василь Вікторович (20. 10. 1954, с. Михайлівка Кельменец. р-ну Чернів. обл. — 11. 08. 2019, Київ) — мовознавець. Чоловік А. Лучик. Доктор філологічних наук (1995), професор (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2015) Закін. Чернів. університет (1980). Відтоді працював у Полтав. пед. інституті; від 1984 — у Кіровогр. пед. університеті: від 1995 — завідувач кафедри української мови; від 2004 — у Нац. університеті «Києво-Могилян. академія»: від 2007 — завідувач кафедри заг. і слов’ян. мовознавства; водночас від 2008 — провідний науковий співробітник Інституту мовознавства НАНУ (Київ). Наукові дослідження: ономастика, етимологія, компаративістика, геогр. термінологія, словотвір української мови. Співукладач «Словника народних географічних термінів Кіровоградщини» (К.; Кр., 1999), енциклопедії «Słowiańska onomastyka» (Warszawa; Kraków, 2002, t. 1; 2003, t. 2), «Словника мікрогідронімів України: Волинь, Житомирщина, Запоріжжя, Київщина, Кіровоградщина, Полтавщина, Черкащина» (К., 2004).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя. Кр., 1996; Іншомовні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя. Кр., 1999; Середньонаддніпрянська прабатьківщина слов’ян з лінгвістичного погляду // Мовознавство. 2008. № 2–3; «Етимологічний словник суфіксів української мови» — новий етап у слов’янській компаративістиці // Там само. 2013. № 2–3; Вступ до слов’янської філології: Підруч. 2-е вид. К., 2013.
Рекомендована література
- Василь Вікторович Лучик: Біобібліогр. покажч. до 60-річчя з дня народж. К., 2014.
Завантажити статтю
Людина 
