Королівство Ґаліції і Лодомерії

Визначення і загальна характеристика

КОРОЛІ́ВСТВО ҐАЛІ́ЦІЇ І ЛОДОМЕ́РІЇ (нім. — Königreich Galizien und Lodomerien) — офіційна назва північно-східної провінції (корон­­ного краю) Австро-Угорщини. Створ. 1772 на землях, приєднаних до Австрії внаслідок 1-го поділу Польщі, існувало до 1918. Провінція названа К. Ґ. і Л. з метою довести спадкові права Габсбурґів на новоприєднані зем­­лі: від 13 ст. королі Угорщини, прагнучи підпорядкувати Галичину й Волинь, титулували себе деякий час королями Ґаліції і Володимирії (Лодомерії). Най­­докладніше право на володіння обґрунтував австр. історик Й.-Х. Енґель у праці «Geschichte von Halitsch und Wladimir» («Історія Галича і Володимира», Відень, 1792). До К. Ґ. і Л. входили заселена переважно українцями Галичина (у межах провінції відома як Сх. Галичина) та польс. землі колиш. Краків. і Сандомир. воєводств (їх неофіційно називали Зх. Галичиною). 1850 цісар. указом запроваджено Крайову конституцію для К. Ґ. і Л., що передбачала рівноправність укр., польс. та ін. народів, які жили на тер. краю, їхнє право на збереження і розвиток своїх національності та мови (скасовано 1851), 1861 — Галицький крайовий сейм. 1789–1914 друкували офіц. переліки установ і посадовців К. Ґ. і Л. (до 1869 — нім., від 1870 — польс. мовами), окре­­мо — подібні переліки українською мовою для греко-катол. єпархій.

Завантажити статтю