Магаляс Василь Петрович
Визначення і загальна характеристика
МАГАЛЯ́С Василь Петрович (26. 06. 1949, с. Легедзине Бабан. р-ну Київ. обл., нині Тальнів. р-ну Черкас. обл.) — живописець, графік і педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Професор (2015). Срібна медаль АМУ (2007). Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1984; майстерня В. Пузиркова). Відтоді працює у ньому (нині Нац. академія образотвор. мистецтва і архітектури): 1995–2000 — заступник декана образотвор. факультету і відділ., 2006–11 — в. о. завідувача кафедри рисунка. Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1984, міжнар. і всеукр. конф., форумів з питань мист. освіти. Персон. — у Черкасах (2007), Києві (2009), с. Легедзине (2010). Основна галузь — станк. живопис (сюжетні полотна, портрети, натюрморти). Для творчості М. характерне поєднання реаліст. манери з експресив. і модер. пошуками. Деякі полотна зберігаються у Терноп. і Смілян. (Черкас. обл.) ХМ. Серед учнів — А. Балог, К. Добрянський, В. Кириченко, Б. Мазур, Ю. Майстренко-Вакуленко, В. Філатов. Уклав навч. посібники «Теоретичні та практичні основи рисунка як виду образотворчого мистецтва» (2013), «Методика електрохімічного травлення та гравірування металів у техніках офорта» (2015), «Аналіз процесів зображення і системи викладання рисунка голови в художніх закладах» (2016; усі — Київ).
Пр.: Професійне визначення термінів образотворчого мистецтва. К., 2010; Роль просторової перспективи в рисунку. К., 2010; Теоретичні основи рисунка та їх практична реалізація // Укр. АМ. К., 2010. Вип. 17; Системність у викладанні зображувальної грамоти з рисунка // Там само. 2012. Вип. 19; Пластична анатомія людини і академічний рисунок // Там само. 2013. Вип. 20.
Тв.: живопис — «На переїзді» (1984), «Господарі землі» (1985), «Степом, степом» (1987), «Чорний Черемош» (1989), «Корсунь-Шевченківський край» (1990), «Дніпро ранковий» (1991), «Дніпровська тиша» (1993), «Скоро жнива», «Мій рідний край», «Уманські озера» (усі — 1999), «Сонячний травень», «Вечір у Карпатах» (обидва — 2000), «Полудень» (2002), «Канівські далі», «Юність» (обидва — 2005), «Вечір на Дніпрі», «Сільська дорога» (обидва — 2007), «Ранок» (2008), «Край І. Франка. Криворівня» (2009), «Сини» (2010), «Околиці Києва» (2011), «Гончарка» (2012); графічні серії — «Русанівська набережна» (1999–2006), «Таємниці лісу» (2011); акварель «Околиця» (2014).
Літ.: Віктор Пузирков та його учні: Альбом-есе. 2003; Художники Києва. Українське образотворче мистецтво. Живопис. 2009. Т. 1; Українське образотворче мистецтво. 1991–2011. Живопис. Графіка. Скульптура. 2011 (усі — Київ).
Н. І. Ніколайчук
Додаткові відомості
- Основні праці
- Професійне визначення термінів образотворчого мистецтва. К., 2010; Роль просторової перспективи в рисунку. К., 2010; Теоретичні основи рисунка та їх практична реалізація // Укр. АМ. К., 2010. Вип. 17; Системність у викладанні зображувальної грамоти з рисунка // Там само. 2012. Вип. 19; Пластична анатомія людини і академічний рисунок // Там само. 2013. Вип. 20.
- Основні твори
- живопис — «На переїзді» (1984), «Господарі землі» (1985), «Степом, степом» (1987), «Чорний Черемош» (1989), «Корсунь-Шевченківський край» (1990), «Дніпро ранковий» (1991), «Дніпровська тиша» (1993), «Скоро жнива», «Мій рідний край», «Уманські озера» (усі — 1999), «Сонячний травень», «Вечір у Карпатах» (обидва — 2000), «Полудень» (2002), «Канівські далі», «Юність» (обидва — 2005), «Вечір на Дніпрі», «Сільська дорога» (обидва — 2007), «Ранок» (2008), «Край І. Франка. Криворівня» (2009), «Сини» (2010), «Околиці Києва» (2011), «Гончарка» (2012); графічні серії — «Русанівська набережна» (1999–2006), «Таємниці лісу» (2011); акварель «Околиця» (2014).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
