Маківка

МА́КІВКА – гора; символ воєнної звитяги Легіону Українських січових стрільців. Знаходиться у Карпатах (Високий Бескид) на Пн. від смт Славське побл. с. Тухля (обидва — Сколів. р-ну Львів. обл.). Вис. 958 м над р. м. 29 квітня — 2 травня 1915 Легіон УСС (бл. 2,2 тис. старшин і стрільців) у складі 129-ї бригади 55-ї австр. дивізії (командир — генерал Фляйшман) Пд. армії боронив тут перевали від наступу рос. кавалерій. дивізії генерала О. Каледіна 8-ї армії (командир — генерал О. Брусилов) Пд.-Зх. фронту. В бою відзначилося сім сотень 1-го і 2-го куренів (командири: сотники Г. Коссак і С. Горук). 3 травня підрозділи УСС виведено у другий ешелон. У боях на М. загинуло 42 стрільці, 76 зазнали поранень, 35 (переважно із сотень В. Будзиновського й А. Мельника) потрапили у полон. Бій на М., а згодом на Лисоні, підніс дух і громад.-політ. активність галиц. українців, став символом звитяги проти рос. агресії, боротьби за державність і соборність України. У міжвоєн. час М. була місцем організації таборів «Пласту». Після проголошення незалежності України 1998–99 стрілец. меморіал на М. відновлено.

Літ.: Назарук О. Слідами Українських січових стрільців. Л., 1916; Думін О. Історія легіону УСС 1914–1918. Л., 1936; Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. Нью-Йорк, 1956; За волю України. Історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви. Нью-Йорк, 1967; Литвин М., Науменко К. Українські січові стрільці. К., 1992; Лазарович М. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. Т., 2005; Монолатій І. Українські легіонери: формування та бойовий шлях Українських Січових Стрільців, 1914–1918 рр. К., 2008.

М. Р. Литвин