МАЛЕ́ВИЧ Казимир Северинович (11(23). 02. 1879, Київ — 15. 05. 1935, Ленін­град, нині С.-Петер­бург, похов. у c. Немчинівка Моск. обл.) — живописець, теоретик мистецтва, педагог. Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка (1895–96; викл М. Пимоненко), студії Ф. Рерберга (Москва, 1906). По­зна­йомився 1907 із Д. Бурлюком, М. Ларіоновим. 1919–22 — викладач худож. школи Вітебська (нині Білорусь); 1923–26 — директор Ін­ституту худож. культури в Ленін­граді; 1928–30 — проф. Київ. худож. ін­ституту. Початок ре­пресій в Україні проти інтелігенції змусив М. повернутися до Ленін­града. Один з основоположників нових напрямів в абстракт. мистецтві — су­прематизму та кубофутуризму. Заснував мист. обʼ­єдн. «Су­премус» (1916). Автор кн. «От кубизма к су­прематизму» (Петро­град, 1916) і «Су­прематизм» (Витебск, 1920); ст. «Спроба ви­значе­н­ня залежності між кольором та формою у малярстві» // «Нова ґенерація», Харків, 1930, № 6–9; «Архітектура, станкове малярство та скульптура» // «Авангард», Київ, 1930, № 18. Учасник мистецьких ви­ставок від 1910. Персон. — у Москві (1929), Києві (1930). По­єд­нував у творчості принципи кубізму, футуризму та екс­пресіонізму. Його мистецтво базується також на фольклор. засадах. Етногр. риси, елементи іконопису найвиразніше простежуються у творах зрілого періоду. Серед учнів – Н. Генке-Мел­лер, Л. Лисицький. Деякі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Стедейлік-музеумі (Амстердам), ДРМ (С.-Петербург), ДТГ (Москва). Ви­дано «Со­брание сочинений» М. (Москва, 1995, т. 1; 1998, т. 2; 2000, т. 3; 2003, т. 4; 2004, т. 5). У Києві 2012 на його честь на­звано вулицю. Приятелював з Н. Бавріна.