Микитенко Оксана Олегівна

МИКИТЕ́НКО Оксана Олегівна (02. 05. 1956, Київ) — фольклорист, перекладачка. Дочка А. Багмут і О. Микитенка, онука Й. Багмута та І. Микитенка. Доктор філологічних наук (2012). Закін. Київський університет (1978). Відтоді працює в ІМФЕ НАНУ (Київ): від 2000 — провідний науковий співробітник Фахівець у галузі слов’ян. фольклористики, сербістики, етнолінгвістики та етнокультур. історії. Наукові дослідження: серб. фольклор, міжслов’ян. фольклорні і фольклорист. зв’язки, обряд. фольклор та нар. вірування, слов’ян. міфологія, проблеми вза­ємозв’язку мови і культури, сучасні трансформації нар. культури та проблеми етноідентифікації, літ.-фольклорні взаємовпливи, історія фольклористики. Працями з порівнял. аналізу укр. та балкано-сло­в’ян. (болгар., македон., серб., чорногор.) традиції поховал. оплакування започатк. комплексне вивчення етнопоетич. констант фольклор. тексту. Брала участь у підготовці енцикл. словника «Художня культура західних і південних слов’ян (ХІХ — початок ХХ століття)» (К., 2006). Співпрацює з ред. ж. «Народна творчість та етнологія», наук. ред. його спеціаліз. видань «Болгарська фольклористика», «Македонська фольклористика», «Турецька фольклористика», «Сербська фольклористика». Перекладає з серб. і болгар. мов: М. Пантич «Якщо це любов» (2012), Н. Килибарда «Угренова земля та інші оповідки» (2011, спів­авт.; обидва — Київ), Д. Христов «Мерилін Монро — тріумф і агонія» // «Всесвіт» (2014, № 5–6). Учасниця міжнар. конгресів славістів у Софії (1988), Братиславі (1993), Кракові (1998), Любляні (2003), Охриді (Македонія, 2008), Мінську (2013).

Завантажити статтю