Михайлюк Христина Олександрівна

Визначення і загальна характеристика

МИХАЙЛЮ́К Христина Олександрівна (15. 01. 1942, м. Коломия Ста­ні­слав., нині Івано-Фр. обл.) — спів­ачка (мецо-сопрано), педагог. Професор (2004). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Премія ім. В. Стефаника (1998). Лауреатка між­нар. конкурсу «Золоті трембіти» (Івано-Франківськ, 2000, 1-а премія). Закін. Івано-Фр. пед. ін­ститут (1970; викл. Б. Антоневич). 1962–63 — арт. хору Гуцул. ансамблю пісні і танцю Івано-Фр. філармонії, 1963–66 — худож. кер. Будинку культури у м. На­двірна Івано-Фр. обл., де створила вокал. ансамбль «Мрія». Від 1970 працює у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ): від 2004 — професор кафедри академ. та естрад. співу Ін­ституту мистецтв. 1966 при Університеті заснувала й очолила вокал. ансамбль «Росинка», разом з яким гастролювала у РФ, Білорусі, Румунії, Словач­чині, Польщі, Чехії. За­писала компакт-диски: «Згадай мене» (2002), «Гулин» (2008), «Не сумуй за веснами» (2013), «Усе на світі від любові» (2014). Має фонд. записи на Укр. телебачен­ні та радіо.

Пр.: Срібний ювілей «Росинки». 1992; Формува­н­ня навичок самоконтролю як необхідна умова роз­витку спів­ацького голосу. 1992; Дзвенить «Росинка» у піснях: Репертуар. зб. 1997; Українські народні пісні та романси: Хрестоматія для співу. 2001; Викори­ста­н­ня нетрадиційних методів вихова­н­ня голосу в сучасній практиці на­вча­н­ня співу. 2002 (спів­­авт.); Пісні з репертуару «Росинки». Ч. 1. 2002; Ч. 2. 2008; Гордість Прикарпа­т­тя (про видатного педагога-вокаліста Божену Антоневич) // Вісн. Прикарпа­т­тя. 2006 (усі — Івано-Франківськ).

А. В. Грицан

Завантажити статтю