МИХАНО́ВСЬКИЙ Володимир Наумович (02. 10. 1931, Харків — 01. 03. 2019, Москва) — письмен­ник, пере­кладач. Член СП СРСР (1963). Закін. Харків. університет (1954), де до 1962 викладав фізику й математику. Від 1962 — у Москві, був слухачем Вищих літ. курсів при Літ. ін­ституті (1969). Дебютував 1948 віршами у періодиці. Писав укр. та рос. мовами. Улюблений жанр — фантастика, написав чимало повістей, оповідань та романів, присвяч. космосу, взаєминам людей і машин, роботам та їхньому місцю у люд. су­спільстві. Першу наук.-фантаст. повість «Загадка» опублікував 1962 українською мовою у ж. «Зна­н­ня та праця». У Харкові видав поет. зб. «Люблю» (1958), «Прими нас, даль широкая» (1963), у яких пере­важає тематика, повʼязана з наук.-тех. про­гресом, кн. фантаст. прози «Тайна одной лаборатории» (1964), у Києві — «На траверсі Бета Ліри» (1963), «Оранжеве сердце» (1967). Опублікував також низку романів детективно-пригодн. характеру — «Тени королевской впадины» (1991), «Карающий меч» (2000), «Горячие точки на сердце» (2011; усі — Мос­ква). Автор кількох пʼєс і кіносценаріїв, ліб­рето до оперети І. Кальмана «Диявольський вершник», книги з історії повітряно-десант. військ «Прыжок над без­дной» (1987), докум. повістей «На острие ножа» (1998), «Приказано обез­вре­дить…» (1999), «Операция “Са­лоники”» (2004), а також моно­графії з теор. фізики «Электрома­г­нитная дефекто­скопия в по­стоян­ном и пере­мен­ном поле» (Х., 1963). Пере­клав окремі вірші казах., комі, монгол., турк­мен., узбец., чувас. поетів.