Миколаївський район

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Львівської області. Межує на Пн. з Пустомитів., на Пн. Сх. — з Пере­мишлян., на Сх. і Пд. Сх. — з Жидачів., на Пд. — зі Стрий., на Зх. — з Дрогоб. і Городоцент р-нами. Утвор. 1940. У 1939–59 — у складі Дрогоб., від 1959 — Львів. обл. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від кін. червня 1941 до кін. липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли багатьох мешканців. До серед. 1950-х рр. здійснювало збройну боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. 1962 р-н ліквідов., 1966 від­новлений. Площа 692 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 94 474 особи (разом з мешканцями м. Новий Роз­діл, що 2002 набуло обл. значе­н­ня; складає 100,6 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 63 180 осіб; пере­важно українці (понад 97 %), є росіяни, білоруси, євреї. Нині у складі М. р. — м. Миколаїв, смт Роз­діл і 57 сільс. насел. пунктів (див. Лубʼяна, Мала Горожанка, Стільське). Пн. частина Миколаївщини лежить у межах Опі­л­ля (під­вищена горбиста та хвиляста лесова рівнина), пд. — Пере­дкарпа­т­тя (під­вищена плоска, пологохвиляста рівнина). Роз­ві­дано поклади літотамнієвих вапняків (на тер. Демнян., Красів., Роз­вадів. і Терноп. сільс. рад), мергелів, кварц. і глауконіт. пісків (на тер. Бродків. та Роз­вадів. сільс. рад, на пн.-сх. околиці Миколаєва), цемент. глини (на тер. Гонятичів. сільс. ради), самород. сірки, природ. газу (на тер. Більчан., Великогорожанків. і Колодрубів. сільс. рад); є джерела мінерал. вод. Пл. водних ресурсів 2,498 тис. га. Дністер роз­діляє М. р. на лів­обережну (більшу; на ній знаходиться Миколаїв) та прав­обережну частини. До його басейну належать микол. річки Вовня, Зубря з притокою Барбара (довж. 7 км), Колодниця з притокою Пере­коп (ін. назва — Кропивниця; 13,45 км), Літнянка з притокою Коросниця (11 км), Щирець, Іловець (16 км) з притокою Барвинка (6 км), Козушин (13 км) і Черниця (23 км). Пл. лісів 18,705 тис. га, з них найбільші ростуть на тер. Стільс. (4417 га), Красів. (2711 га), Більчен. (2673 га), Бродків. (1043 га) і Рудників. (801,4 га) сільс. рад. Осн. лісо­утворюючі породи: бук, дуб, граб, вільха, липа, береза. На Пн. пере­важають ясно-сірі, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, у центрі та на Пд. — дерново-підзолисті, дернові оглеєні та лучні ґрунти. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказник Стариці Дністра (статус від 1989, площа 70 га, Верин. і Круп. сільс. ради); місц. — заказники Кошів (110 га, Колодрубів. сільс. рада; обидва — ландшафтні), Надітичі (ботан., 5,1 га, Пісочнен. сільс. рада), заповід­не ур­очище Роз­дільське (171,6 га, на Пн. Сх. від смт Роз­діл), па­мʼятки природи Від­слоне­н­ня тортон. пісковиків із скупче­н­ням викоп. тортон. фауни (12 га, Бродків. сільс. рада), Скеля з трьома печерами (51 га; обидві — геол.; усі — 1984), Стільська (комплексна, 1999, 515 га; обидві — Стільс. сільс. рада), Віковий дуб (вік бл. 1 тис. р., обхват 8,5 м, вис. 18 м; ботан., 1984, с. Верин), памʼят­ка садово-парк. мистецтва парк «Санаторій “Роз­діл”» (1984, 6,6 га). 2014 на тер. Микол., Пере­мишлян. і Пустомитів. р-нів створ. регіон. ландшафт. парк «Стільське горбогірʼя» (8909,9 га, з них у під­порядкуван­ні Микол. держ­лісгоспу пере­буває 563,5 га, Бродків. сільс. ради — 6 га, Стільс. сільс. ради — 95,4 га). Підпр-ва р-ну виготовляють буд. матеріали, зокрема цемент, облицюв. і силікатну цеглу, вапно, кахлі, збір. залізобетон, облицюв., дорожню і тротуарну плитку, буд. пісок; без­алкогол. напої, хлібобулочні вироби, мʼясо-молочну продукцію. У рад. період і перші десятилі­т­тя за часів незалежності України працювали Роз­діл. пивовар. завод, Роз­діл. під­приємство «Галич-Авто», Пісочнян. склозавод. Роз­винені свинарство, скотарство, рибництво, птахівниц­тво; вирощува­н­ня зерн. культур, ріпаку, картоплі й овочів. Пл. с.-г. угідь 39,938 тис. га. Нині діють 47 с.-г. під­приємств і фермер. госп-в, з них виключно чи додатково спеціалізуються на вирощуван­ні свиней — 7 (села Більче, Гірське, Ілів, Київець, Поляна, Раделичі, Рудники), великої рогатої худоби — 5 (села Велика Горожанка, Гірське, Горішнє, Київець, Колодруби), птиці — 5 (села Берездівці, Більче, Гірське, Гонятичі, Криниця), риби — 2 (села Гонятичі, Рудники), рибного малька — 1 (с. Стільсько). У смт Роз­діл є під­приємство з вирощува­н­ня квітів «Флора-Вест». Через р-н з Пн. на Пд. проходять між­нар. автостради Львів–Ужгород–Будапешт і Львів–Стрий–Чернівці й електрифіков. залізнична магістраль Львів–Стрий–Чоп. У М. р. — Микол. проф.-тех. ліцей № 9, 37 заг.-осв. шкіл, 6 дитсадків; Миколаївський історико-крає­­знавчий музей, рай. і 48 сільс. нар. домів, Микол. міський Палац культури, Микол. дит. школа мистецтв; центр. рай. лікарня, 34 сільс. лікув. заклади. Виходить рай. г. «Громада». Присвоєно зва­н­ня «народний» ансамблю сімʼї Гриців, вокал. ансамблю «Дністряночка» та хору Роз­вадів. нар. дому, фольклор. ансамблю «Берездівчанка» Берездовец. нар. дому, хорам Верин., Демнян. і Устян. нар. домів, хору «Ліра» Дроговиз. нар. дому, чол. вокал. ансамблю «Чумацький шлях» Держів. нар. дому, ансамблю родини Мелешко Київец. нар. дому, сімей. ансамблю «Родина» Роз­діл. нар. дому та просвітн.-худож. колективу «Над­дністрянка» Рудників. нар. дому. Памʼятки архітектури: палац Жевуських–Лянцкоронських (18–19 ст.), церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1892), броварня (кін. 19 — поч. 20 ст.) у смт Роз­діл, костел Воз­движе­н­ня Чесного Хреста та дзвіниця у с. Берездівці (1761–77), церква Введе­н­ня у храм Пресвятої Богородиці та дзвіниця у с. Велика Горожанка (1798), дзвіниця церкви св. Михаїла у с. Верин (18 ст.), церква Покрови Пресвятої Богородиці у с. Гірське (1820), церква св. Пантелеймона у с. Гонятичі (19 ст.), церква Різдва Христового у с. Добряни (1814), церква Воздвиже­н­ня Чесного Животворного Хреста у с. Ілів, церква св. Параскеви у с. Кагуїв (обидві — 1843), церква св. Параскеви у с. Красів (поч. 20 ст.), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1692) та дзвіниця (18 ст.) у с. Криниця, церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Крупське (1720), церква св. Іллі у с. Лубʼяна (1809), церква св. Миколи (1688) та дзвіниця (1713) у с. Мала Горожанка, церква св. Параскеви у с. Повергів (1770), церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Ричагів (1872), церква Воскресі­н­ня Господнього у с. Роз­вадів (1861), церква Введе­н­ня у храм Пресвятої Богородиці у с. Станківці (1784), церква св. Параскеви у с. Стільсько (1843), церква св. Микити у с. Устя (1909), садиба у с. Черниця (19 ст.). Виявлено мислив. літній табір Дроговиж і зимове поселе­н­ням у скел. порожнині При­йма-1 епохи палеоліту, 9 поселень епохи мезоліту побл. сіл Верин, Крупське, При­йма та Раделичі, 15 поселень епохи енеоліту побл. сіл Більче, Верин, Гірське, Криниця, Крупське, Прий­ма, Раделичі, Рудники та Тростянець, 9 поселень 1 тис. н. е. побл. сіл Верин, Заклад, Крупське, Рудники та Тужанівці, зна­йдено скарб рим. монет у с. Стільсько. У 8–9 ст. на землях сучас. с. Стільсько містився центр Великої Хорватії, на землях сучас. с. Ілів — гол. святилище. Встановлено памʼятники Т. Шевченку в селах Демня, Рудники, Устя, погру­д­дя І. Франка в с. Березина та Т. Шевченка в селах Бродки, Лубʼяна, Пісочна, памʼятну плиту з барельєф. зображе­н­ням Т. Шевченка в с. Добряни, памʼятні знаки на честь скасува­н­ня панщини в селах Бродки, Вербіж, Верин, Демня. Серед видат. уродженців — педагог, діяч кооп. руху, дійс. чл. НТШ Д. Коренець (с. Роз­вадів), педагоги М. Гузик, М. Чепіль (обидва — с. Гірське), агроном А. Дзюбайло (с. Дроговиж), селекціонер у галузі рослин­ництва О. Мацьків (с. Рудники), ветеринар, фахівець у галузі паразитології В. Стибель (с. Більче), лікарі М.-Л. Зарицький (с. Устя), М. Корда (с. Верин), фахівець у галузі механіки руйнува­н­ня кон­струкц. матеріалів С. Ковчик (с. Вербіж), фахівець у галузі автоматизації та ком­пʼю­тер. технологій О. Тимченко (с. Роз­вадів), економіст Г. Лопушняк (с. Рудники), мово­знавець М. Худаш (с. Демня); етнолог, публіцист О. Гринів (с. Мала Горожанка), письмен­ниця Н. Дзю­бенко-Мейс (с. Київець); громад.-культурні й освітні діячі О.-З. Васильків, Є. Винар (обидва — с. Роз­вадів), Т. Грушкевич (с. Мала Горожанка), В. Давидяк (с. Рудники), Б. Залуга (с. Сайків), В. Котович (с. Демня); архітектор, мистецтво­знавець Л. Верж­бицький (с. Вербіж); скульптори, нар. художники України І. Самотос (с. Устя), Я. Скакун (с. Роз­вадів), родина скульпторів Євген, Захар, Михайло, Степан і Теофіл Дзиндри (с. Демня), художник декор. скла П. Думич (с. Поляна), живописці, графіки В. Козар (с. Держів), Б. Олійник (с. Станківці), Б. Панчишин (с. Лубʼяне), М. Сенюта (с. Велика Горожанка); режисер, засл. діяч мистецтв УРСР І. Борис (смт Роз­діл), режисер В. Клименко (с. Берездівці), кобзар, організатор бандурно-спів­ац. справи Ю. Данилів (с. Раделичі), спів­ак, актор І.-І. Дилінський (с. Горішнє), актриса К. Козак-Вірленська (с. Велика Горожанка), хор. диригент, фольклорист Г.-З. Когут (с. Красів), композитор, піаніст, диригент З. Лавришин (с. Рудники), диригент, композитор Р. Паньків (с. Роз­вадів); церк. діячі Андрій (А. Горак; УПЦ КП; с. Поляна), І. Возняк (РКЦ; с. Липиці), Л. Гараси­мів (с. Рудники), М. Горникевич (смт Роз­діл), Б. Дзюрах (с. Гірське), О. Зарицький (с. Більче; усі — УГКЦ); генерал-хорунжий Армії УНР Т. Янів (с. Демня); учасник нац.-визв. руху М. Кончаківський (с. Рудники); політ. діяч О. Гуди­ма; футболіст А. Баль (обидва — смт Роз­діл). З Миколаївщиною повʼязані життя та діяльність історика, бібліо­графа, літературо­­знавця, публіциста, пере­кладача, дійс. чл. НТШ І.-М. Кревецького, під­приємця, мецената Р. Беряка, церк. діяча УАПЦ Феодосія (Пецини).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю