Меблева промисловість

МЕ́БЛЕВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь деревооб­робної промисловості, під­приємства якої виготовляють різноманітні меблеві вироби для житлових та громадських приміщень, серед основних — гарнітури і набори меблів, шафи, серванти, столи, ліжка, дивани, тахти, крісла, стіль-ці тощо. Виготовле­н­ня меблів — одне з найдавніших вироб-в (див. Меблярство, Лозоплеті­н­ня), проте майже до кін. 19 ст. їхнім виробництвом за­ймалися пере­важно дрібні ку­старні майстерні. Лише у великих містах — Києві, Одесі, Житомирі, Дні­пропетровську (нині Дні­про), Харкові діяли невеликі спеціалізов. мебл. під­приємства. У Галичині центрами виготовле­н­ня меблів були міста Косів, Вижниця, Стрий, Яворів. На­прикінці 19 ст. зʼявили-ся мебл. під­приємства в Закарпат­ті та Прикарпат­ті. 1920 в Україні й Криму існувало 216 пром. майстерень, з яких 38 належали державі. Невеликі мебл. та деревооб­робні під­приємства обʼ­єд­нали і згодом на їхній основі по­стали потужні фабрично-заводські з індустр. технологією виробництва. У 1-й пол. 1920-х рр. створ. Київську меблеву фабрику ім. В. Боженка, Харківський меблевий комбінат, Дні­пропетровський меблевий комбінат та ін. У на­ступні роки нарощували тех. оснащеність і потужність мебл. ф-ки в Балті (Одес. обл.), Проскурові (нині Хмельницький), збудували під­приємства в Донецьку, Білій Церкві (Київ. обл.), Лубнах (Полтав. обл.), Прилуках (Черніг. обл.) та ін. містах. Реконстру­йовано мебл. ф-ки в Одесі, Він­ниці, Бердичеві (Житомир. обл.). Однак, тех.-технол. рівень більшості під­приємств був низький, суші­н­ня деревини здійснювали природ. способом у штабелях, провід­ною в галузі залишалася професія столярів-червонодеревників, які виконували всі роботи від заготовле­н­ня й обробле­н­ня деталей до скла­да­н­ня готових виробів. Від кін. 1920-х рр. при­скорено роботи з рекон­струкції і роз­шире­н­ня мебл. під­приємств. Ф-ки оснащено новим імпорт. устаткува­н­ням — стругал., рейсмус., шипоріз., шліфувал. та ін. вер­статами. Однак найбільше вер­стати використовували у виробництві деталей і вузлів меблів, а фанерув., складал., оброблювал. операції виконували вручну. Склад устаткува­н­ня і структура сировини (пиломатеріали, фанера клеєна і стругана) ви­значали випуск корпус. меблів пере­важно рамк. кон­струкції. Згодом на мебл. ф-ках встановлено сучасні вер­стати і сушарки вітчизн. виробництва, інтенсифіковано низку вироб. операцій, зокрема фанерува­н­ня пакетами, механізовано столярно-складал. роботи, освоєно лакува­н­ня пневмат. роз­пиле­н­ням тощо. Організовано цехи для виготовле­н­ня мебл. гарнітурів і окре-мих виробів на замовле­н­ня за спец. проектами. До 1940 вже діяло чимало великих мебл. під­приємств, зокрема Київ., Житомир. мебл. ф-ки, Тростянец. ф-ка гнутих меблів. Водночас роз­вивалося виробництво меблів у системі пром. кооперації і місц. промисловості. У роки 2-ї світової вій­ни більшість мебл. ф-к зруйновано, а на решті — устаткува­н­ня знищено або вивезено. Від­будова нар. господарства, роз­мах житл. будівництва ви­значили потребу в меблях, яка в багато разів пере­вищувала виробництво. Виготовле­н­ня меблів організовано, перед­усім, на вцілілих під­приємствах. Від­новлено випуск меблів підпр- вами пром. кооперації і місц. промисловості. Одночасно роз­почато роботи з від­будови, рекон­струкції і роз­шире­н­ня зруйнов. ф-к і комбінатів. Крім того, до виробництва меблів залучено деревооб­робні під­приємства, на яких організовано мебл. цехи. В результаті проведених заходів вже 1950 обсяг виробництва меблів на 5,5 % пере­вищив рівень 1940. Для здійсне­н­ня єдиної тех. політики, спрямов. на швидкий роз­виток виробництва, 1946 створ. Міністерство мебл. промисловості і столяр. виробів УРСР. Принципово новим явищем у М. п. було кооперува­н­ня мебл. ф-к із дерево­оброб. під­приємствами: вони отримували не пиломатеріали, а мебл. заготовки, виготовлені від­повід­но до за­даних специфікацій. Це звільнило вироб. площі роз­крій. цехів, вивільнило частину працівників, скоротило час виготовле­н­ня, а отже й пришвидшило та збільшило випуск меблів, а на деревооб­роб. під­приємствах сприяло більш рац. викори­стан­ню дерев. сировини. Велике значе­н­ня для збільше­н­ня виробництва мала спеціалізація мебл. ф-к з випуску технологічно однорід. виробів і впровадже­н­ня поток. системи, удосконале­н­ня на цій основі техніки і технології ви-роб-ва. Було роз­ширено обмін вироб. досві­дом, роз­горнуто роботи зі створе­н­ня нових сучас. кон­струкцій меблів, випуску меблів у наборах для умеблюва­н­ня квартир, готелів, ресторанів, палаців, кінотеатрів, санаторіїв тощо. Упродовж 1955–59 майже всі мебл. під­приємства пром. кооперації і місц. промисловості пере­дано держ. М. п., що сприяло їхньому укрупнен­ню, спеціалізації і упорядкуван­ню роботи. У перші післявоєн­ні роки вітчизн. вер­статобудува­н­ня виготовляло обмежений набір дерево­оброб. устаткува­н­ня. Тому мебл. під­приємства самі створювали спеціалізов. вер­стати і агрегати, зокрема пульсуючий конвеєр для скла­да­н­ня корпус. меблів, спеціалізов. операц. вер­стати, механізов. поток. лінії з обробле­н­ня деталей столяр. стільців, напів­автомат. лінії для обробле­н­ня бруск. деталей, лінії на операціях опорядже­н­ня й оздобле­н­ня щитових мебл. деталей. 1954 на мебл. ф-ки наді­йшли перші багатоповерх. гідравлічні преси гарячої дії, викори­ста­н­ня яких докорін­но змінило технологію фа-нерува­н­ня мебл. щитових деталей, скоротило тривалість технол. циклу, створило перед­умови для пере­ходу ф-к на виготовле­н­ня меблів щитових кон­струкцій. Здійсне­н­ня цих заходів роз­почалося на­прикінці 1950-х рр., коли було організовано виробництво деревостружк. плит (ДСП) і мебл. щитів. Роз­ширено потужності сушил. під­роз­ділів під­приємств: камери з природ. циркуляцією повітря реконстру­йовано на камери примус. циркуляції, впроваджено камери високотемператур. суші­н­ня деревини, освоєно обробле­н­ня вузлів корпус. меблів у контрол.-копіювал. шаблонах, що до­зволило від­правляти меблі в пункти спожива­н­ня у ро­зі­браному ви­гляді і складати вироби на місці. Мебл. під­приємства роз­робили й освоїли нові комплексно-механізов. лінії з опорядже­н­ня деталей методом облива­н­ня, напів­автомат. лінії нанесе­н­ня лаків в електро­статич. полі, полірувал. лінії, нові вібро-, кромко- і барабан­но-шліфувал. вер­стати, прошивні машини, багато ін. спеціалізов. багатооперац. вер­статів. Інтенсифікували ін. технол. процеси: фанерува­н­ня із за­стосува­н­ням синтет. клею в гідравліч. пресах, механізов. полірува­н­ня нітроцелюлоз. покри­т­тя, впровадже­но обробле­н­ня виробів у вузлах і деталях, проведено значні роботи з роз­шире­н­ня сушил. під­роз­ділів, механізації й інтенсифікації процесів суші­н­ня деревини, під­вищувалися темпи ви-роб-ва мʼяких меблів на пружинах без­перерв. плеті­н­ня тощо. На поч. 1969 в Україні діяло 323 під­приємства М. п., серед них найбільші — Свалявський лісокомбінат, «Карпати» Львівська виробничо-торговельна меблева фірма, Прикарпатський меблевий комбінат, Київ. мебл. ф-ка, Дні­проп. мебл. комбінат. У 1970–80-і рр. швидкими темпами роз­вивалася матер. база М. п. — виробництво осн. кон­струкц. матеріалів, насамперед ДСП, створ. базові під­приємства централізов. виготовле­н­ня деталей і вузлів. Обробле­н­ня мебл. щитів почали здійснювати на заводах ДСП, бруск. деталей — на деревооб­роб., гнутоклеєних — на фанер. під­приємствах. Створе­н­ня потуж. спеціалізов. комплектуючих і складал. під­приємств стало основою для тех. пере­­оснаще­н­ня галузі, впровадже­н­ня комплекс. механізації та автоматизації вироб. процесів, роз­ширило можливість за­стосува­н­ня нової техніки й технологій, ефектив. викори­ста­н­ня вироб. потужностей. Водночас із кооперува­н­ням мебл. під­приємств за­проваджували чітку спеціалізацію з випуску певних видів меблів: мʼяких, дит., кухон., столів, стільців тощо. Низка під­приємств роз­почала випуск меблів із пластмас, склопластиків, із за­стосува­н­ням метал. каркасів. У роки заг.-екон. кризи (1993–96) випуск меблів в Україні скоротився майже в 4 рази. Сучас. роз­виток М. п. спрямований на комплексну механізацію та автоматизацію вироб. процесів. Тех. рівень створених потужностей знач. мірою ви­значають автоматизов. лінії (для роз­крою плит, формат. обрізки личкува­н­ня кра­йок, оздобле­н­ня мебл. щитів), комплектне устаткува­н­ня (для виготовле­н­ня профіл. погонаж. деталей, пружин. блоків і мʼяких елементів меблів), високо­продуктивне позиційне устаткува­н­ня. Ринк. умови вимагають високої мобільності, швидкого випуску продукції, що користується попитом, частої зміни асортименту мебл. виробів. Ця про­блема вирішується шляхом впровадже­н­ня у виробництво гнучких автоматизов. систем. Мебл. під­приємства є у всіх областях, проте за обсягом виробництва найбільша частка (64 %) припадає на Київ. (разом із Києвом), Львів., Харків., Донец., Дні­проп. і Житомир. області. Після різкого спаду 1993–96 у 1998 вперше досягнуто зро­ста­н­ня виробництва меблів порівняно з поперед. роком на 3,7 %. У на­ступ. роках позитивні тенденції було роз­винуто. Досягнутий 2004 випуск меблів оборотом у 1,5 млрд грн пере­вершив попередній їхній найбільший обсяг 1992 на 7,0 %, а їхнє виробництво за 2008 — понад 4,3 млрд грн — пере­вищило обсяг 2000 у 6 разів. Різке зниже­н­ня виробництва 2009 спричинено новою екон. кризою. Проте упродовж 2010 обсяги випуску мебл. продукції збільшилися на 20,2 % порівняно з 2009, а її реалізація зросла на 22,6 % і склала 3,8 млрд грн. У виробництві меблів в Україні наявні такі тенденції: 2013 вироблено 11 млн шт., причому найбільшу частку складали меблі для сиді­н­ня; 2014 від­бувся спад виробництва на 18,8 % (до 9 млн шт.), а 2015, навпаки, — зро­ста­н­ня обсягів виробництва меблів на 42 % (до 15 млн шт.) порівняно з 2013. Мебл. індустрія в Україні за остан­ні 4 р. втратила понад 5 млн споживачів через війну на Сх. України, а також окупацію Криму. Екон. криза негат. вплинула на купівел. спроможність насел., що при­звело до скороче­н­ня продажів на внутр. ринку, нині 50 % мебл. продукції реалізується за кордоном. Найбільш актив. роз­виток демонструє ринок домаш. меблів. В економсегменті цього напрямку стабільно лідирують укр. виробники — «Меркс», «Лівс», «Енран», «Екмі-меблі», «Про­грес» та ін., що виробляють різноманітну продукцію від офіс. до пром. меблів і меблів для дому. Компанія «Меркс» (Київ. обл.) виробляє меблі для дому, кухон­ні меблі, меблі для ван­них кімнат, офісні меблі та меблі для готелів, ресторанів, кафе і магазинів. Мебл. ф-ка «Лівс» (м. Сміла Черкас. обл.) працює від 1997 і є одним із лідерів з виробництва мʼяких меблів на ринку України, країн СНД і Європи (продукцію екс­портує у 20 країн світу). Використовує великий вибір модулів, що до­зволяє складати унікал. комбінації. Компанія «Енран» — провід­ний в Україні виробник меблів і комплекс. інте-рʼєр. рішень, ві­домий на ринках України та країн СНД від 1996. Має 2 вироб. комплекси — у с. Старі Петрівці (Київ. обл.) та м. Хуст (Закарп. обл.). Продукцію екс­портує до багатьох зх.-європ. країн. Компанія-виробник еліт. мʼяких меблів, ліжок та матраців «Екмі-меблі» (смт Коцюбинське Київ. обл.) діє від 1993. Роз­дрібна мережа компанії широко налагоджена в Україні, РФ і Казах­стані. З-д «Про­грес» (Дні­про) побудов. 1973. Від 1995, після рекон­струкції, пере­орієнтов. на виробництво меблів. Нині ПАТ «Про­грес» уві­йшов до числа найбільших мебл. виробників України. Вироб-во зорієнтоване на задоволе­н­ня потреб покупців у продукції широкого діапазону цінових категорій. Торг. мережа складається з 29-ти фірм. салонів у 35-ти містах України, а також широкої мережі оптових партнерів, як в Україні, так і за кордоном (Латвія, Литва, Румунія). Загалом на ринку присутні бл. 3 тис. під­приємств. Однак, у категорії дорогих екс­клюзив. меблів, як і раніше, популярною є імпорт­на продукція, пере­важно італ., іспан. та німецька. Ці ж країни активно імпортують в Україну дорогий сегмент офіс. меблів. До 2004 існував потуж. Укр. НДІ мех. обробки деревини (Київ), вчені якого за­ймалися ви­вче­н­ням фіз.-мех. властивостей листяних порід деревини, роз­робле­н­ням технологій роз­пилюва­н­ня, суші­н­ня, захисту, різа­н­ня, опорядже­н­ня продукції саме з такої деревини. Нині вагомі дослідниц. центри діють у Нац. лісотех. університеті (Львів) та Нац. університеті біо­ресурсів і природокористува­н­ня України (Київ).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю