Меблева промисловість

Визначення і загальна характеристика

МЕ́БЛЕВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ  — галузь деревообробної промисловості, підприємства якої виготовляють різноманітні меблеві вироби для житлових та громадських приміщень, серед основних — гарнітури і набори меблів, шафи, серванти, столи, ліжка, дивани, тахти, крісла, стіль-ці тощо. Виготовлення меблів — одне з найдавніших вироб-в (див. Меблярство, Лозоплетіння), проте майже до кін. 19 ст. їхнім виробництвом займалися переважно дрібні кустарні майстерні. Лише у великих містах — Києві, Одесі, Житомирі, Дніпропетровську (нині Дніпро), Харкові діяли невеликі спеціалізов. мебл. підприємства. У Галичині центрами виготовлення меблів були міста Косів, Вижниця, Стрий, Яворів. Наприкінці 19 ст. з’явили-ся мебл. підприємства в Закарпатті та Прикарпатті. 1920 в Україні й Криму існувало 216 пром. майстерень, з яких 38 належали державі. Невеликі мебл. та деревообробні підприємства об’єднали і згодом на їхній основі постали потужні фабрично-заводські з індустр. технологією виробництва. У 1-й пол. 1920-х рр. створ. Київську меблеву фабрику ім. В. Боженка, Харківський меблевий комбінат, Дніпропетровський меблевий комбінат та ін. У наступні роки нарощували тех. оснащеність і потужність мебл. ф-ки в Балті (Одес. обл.), Проскурові (нині Хмельницький), збудували підприємства в Донецьку, Білій Церкві (Київ. обл.), Лубнах (Полтав. обл.), Прилуках (Черніг. обл.) та ін. містах. Реконструйовано мебл. ф-ки в Одесі, Вінниці, Бердичеві (Житомир. обл.). Однак, тех.-технол. рівень більшості підприємств був низький, сушіння деревини здійснювали природ. способом у штабелях, провідною в галузі залишалася професія столярів-червонодеревників, які виконували всі роботи від заготовлення й оброблення деталей до складання готових виробів. Від кін. 1920-х рр. прискорено роботи з реконструкції і розширення мебл. підприємств. Ф-ки оснащено новим імпорт. устаткуванням — стругал., рейсмус., шипоріз., шліфувал. та ін. верстатами. Однак найбільше верстати використовували у виробництві деталей і вузлів меблів, а фанерув., складал., оброблювал. операції виконували вручну. Склад устаткування і структура сировини (пиломатеріали, фанера клеєна і стругана) визначали випуск корпус. меблів переважно рамк. конструкції. Згодом на мебл. ф-ках встановлено сучасні верстати і сушарки вітчизн. виробництва, інтенсифіковано низку вироб. операцій, зокрема фанерування пакетами, механізовано столярно-складал. роботи, освоєно лакування пневмат. розпиленням тощо. Організовано цехи для виготовлення мебл. гарнітурів і окре-мих виробів на замовлення за спец. проектами. До 1940 вже діяло чимало великих мебл. підприємств, зокрема Київ., Житомир. мебл. ф-ки, Тростянец. ф-ка гнутих меблів. Водночас розвивалося виробництво меблів у системі пром. кооперації і місц. промисловості. У роки 2-ї світової вій­ни більшість мебл. ф-к зруйновано, а на решті — устаткування знищено або вивезено. Відбудова нар. господарства, розмах житл. будівництва визначили потребу в меблях, яка в багато разів перевищувала виробництво. Виготовлення меблів організовано, передусім, на вцілілих підприємствах. Відновлено випуск меблів підпр- вами пром. кооперації і місц. промисловості. Одночасно розпочато роботи з відбудови, реконструкції і розширення зруйнов. ф-к і комбінатів. Крім того, до виробництва меблів залучено деревообробні підприємства, на яких організовано мебл. цехи. В результаті проведених заходів вже 1950 обсяг виробництва меблів на 5,5 % перевищив рівень 1940. Для здійснення єдиної тех. політики, спрямов. на швидкий розвиток виробництва, 1946 створ. Міністерство мебл. промисловості і столяр. виробів УРСР. Принципово новим явищем у М. п. було кооперування мебл. ф-к із дерево­оброб. підприємствами: вони отримували не пиломатеріали, а мебл. заготовки, виготовлені відповідно до заданих специфікацій. Це звільнило вироб. площі розкрій. цехів, вивільнило частину працівників, скоротило час виготовлення, а отже й пришвидшило та збільшило випуск меблів, а на деревооброб. підприємствах сприяло більш рац. використанню дерев. сировини. Велике значення для збільшення виробництва мала спеціалізація мебл. ф-к з випуску технологічно однорід. виробів і впровадження поток. системи, удосконалення на цій основі техніки і технології ви-роб-ва. Було розширено обмін вироб. досвідом, розгорнуто роботи зі створення нових сучас. конструкцій меблів, випуску меблів у наборах для умеблювання квартир, готелів, ресторанів, палаців, кінотеатрів, санаторіїв тощо. Упродовж 1955–59 майже всі мебл. підприємства пром. кооперації і місц. промисловості передано держ. М. п., що сприяло їхньому укрупненню, спеціалізації і упорядкуванню роботи. У перші післявоєнні роки вітчизн. верстатобудування виготовляло обмежений набір дерево­оброб. устаткування. Тому мебл. підприємства самі створювали спеціалізов. верстати і агрегати, зокрема пульсуючий конвеєр для складання корпус. меблів, спеціалізов. операц. верстати, механізов. поток. лінії з оброблення деталей столяр. стільців, напівавтомат. лінії для оброблення бруск. деталей, лінії на операціях опорядження й оздоблення щитових мебл. деталей. 1954 на мебл. ф-ки надійшли перші багатоповерх. гідравлічні преси гарячої дії, використання яких докорінно змінило технологію фа-нерування мебл. щитових деталей, скоротило тривалість технол. циклу, створило передумови для переходу ф-к на виготовлення меблів щитових конструкцій. Здійснення цих заходів розпочалося наприкінці 1950-х рр., коли було організовано виробництво деревостружк. плит (ДСП) і мебл. щитів. Розширено потужності сушил. підрозділів підприємств: камери з природ. циркуляцією повітря реконструйовано на камери примус. циркуляції, впроваджено камери високотемператур. сушіння деревини, освоєно оброблення вузлів корпус. меблів у контрол.-копіювал. шаблонах, що дозволило відправляти меблі в пункти споживання у розібраному вигляді і складати вироби на місці. Мебл. підприємства розробили й освоїли нові комплексно-механізов. лінії з опорядження деталей методом обливання, напівавтомат. лінії нанесення лаків в електростатич. полі, полірувал. лінії, нові вібро-, кромко- і барабанно-шліфувал. верстати, прошивні машини, багато ін. спеціалізов. багатооперац. верстатів. Інтенсифікували ін. технол. процеси: фанерування із застосуванням синтет. клею в гідравліч. пресах, механізов. полірування нітроцелюлоз. покриття, впровадже­но оброблення виробів у вузлах і деталях, проведено значні роботи з розширення сушил. підрозділів, механізації й інтенсифікації процесів сушіння деревини, підвищувалися темпи ви-роб-ва м’яких меблів на пружинах безперерв. плетіння тощо. На поч. 1969 в Україні діяло 323 підприємства М. п., серед них найбільші — Свалявський лісокомбінат, «Карпати» Львівська виробничо-торговельна меблева фірма, Прикарпатський меблевий комбінат, Київ. мебл. ф-ка, Дніпроп. мебл. комбінат. У 1970–80-і рр. швидкими темпами розвивалася матер. база М. п. — виробництво осн. конструкц. матеріалів, насамперед ДСП, створ. базові підприємства централізов. виготовлення деталей і вузлів. Оброблення мебл. щитів почали здійснювати на заводах ДСП, бруск. деталей — на деревооброб., гнутоклеєних — на фанер. підприємствах. Створення потуж. спеціалізов. комплектуючих і складал. підприємств стало основою для тех. пере­оснащення галузі, впровадження комплекс. механізації та автоматизації вироб. процесів, розширило можливість застосування нової техніки й технологій, ефектив. використання вироб. потужностей. Водночас із кооперуванням мебл. підприємств запроваджували чітку спеціалізацію з випуску певних видів меблів: м’яких, дит., кухон., столів, стільців тощо. Низка підприємств розпочала випуск меблів із пластмас, склопластиків, із застосуванням метал. каркасів. У роки заг.-екон. кризи (1993–96) випуск меблів в Україні скоротився майже в 4 рази. Сучас. розвиток М. п. спрямований на комплексну механізацію та автоматизацію вироб. процесів. Тех. рівень створених потужностей знач. мірою визначають автоматизов. лінії (для розкрою плит, формат. обрізки личкування крайок, оздоблення мебл. щитів), комплектне устаткування (для виготовлення профіл. погонаж. деталей, пружин. блоків і м’яких елементів меблів), високопродуктивне позиційне устаткування. Ринк. умови вимагають високої мобільності, швидкого випуску продукції, що користується попитом, частої зміни асортименту мебл. виробів. Ця проблема вирішується шляхом впровадження у виробництво гнучких автоматизов. систем. Мебл. підприємства є у всіх областях, проте за обсягом виробництва найбільша частка (64 %) припадає на Київ. (разом із Києвом), Львів., Харків., Донец., Дніпроп. і Житомир. області. Після різкого спаду 1993–96 у 1998 вперше досягнуто зростання виробництва меблів порівняно з поперед. роком на 3,7 %. У наступ. роках позитивні тенденції було розвинуто. Досягнутий 2004 випуск меблів оборотом у 1,5 млрд грн перевершив попередній їхній найбільший обсяг 1992 на 7,0 %, а їхнє виробництво за 2008 — понад 4,3 млрд грн — перевищило обсяг 2000 у 6 разів. Різке зниження виробництва 2009 спричинено новою екон. кризою. Проте упродовж 2010 обсяги випуску мебл. продукції збільшилися на 20,2 % порівняно з 2009, а її реалізація зросла на 22,6 % і склала 3,8 млрд грн. У виробництві меблів в Україні наявні такі тенденції: 2013 вироблено 11 млн шт., причому найбільшу частку складали меблі для сидіння; 2014 відбувся спад виробництва на 18,8 % (до 9 млн шт.), а 2015, навпаки, — зростання обсягів виробництва меблів на 42 % (до 15 млн шт.) порівняно з 2013. Мебл. індустрія в Україні за останні 4 р. втратила понад 5 млн споживачів через війну на Сх. України, а також окупацію Криму. Екон. криза негат. вплинула на купівел. спроможність насел., що призвело до скорочення продажів на внутр. ринку, нині 50 % мебл. продукції реалізується за кордоном. Найбільш актив. розвиток демонструє ринок домаш. меблів. В економсегменті цього напрямку стабільно лідирують укр. виробники — «Меркс», «Лівс», «Енран», «Екмі-меблі», «Прогрес» та ін., що виробляють різноманітну продукцію від офіс. до пром. меблів і меблів для дому. Компанія «Меркс» (Київ. обл.) виробляє меблі для дому, кухонні меблі, меблі для ванних кімнат, офісні меблі та меблі для готелів, ресторанів, кафе і магазинів. Мебл. ф-ка «Лівс» (м. Сміла Черкас. обл.) працює від 1997 і є одним із лідерів з виробництва м’яких меблів на ринку України, країн СНД і Європи (продукцію експортує у 20 країн світу). Використовує великий вибір модулів, що дозволяє складати унікал. комбінації. Компанія «Енран» — провідний в Україні виробник меблів і комплекс. інте-р’єр. рішень, відомий на ринках України та країн СНД від 1996. Має 2 вироб. комплекси — у с. Старі Петрівці (Київ. обл.) та м. Хуст (Закарп. обл.). Продукцію експортує до багатьох зх.-європ. країн. Компанія-виробник еліт. м’яких меблів, ліжок та матраців «Екмі-меблі» (смт Коцюбинське Київ. обл.) діє від 1993. Роздрібна мережа компанії широко налагоджена в Україні, РФ і Казахстані. З-д «Прогрес» (Дніпро) побудов. 1973. Від 1995, після реконструкції, переорієнтов. на виробництво меблів. Нині ПАТ «Прогрес» увійшов до числа найбільших мебл. виробників України. Вироб-во зорієнтоване на задоволення потреб покупців у продукції широкого діапазону цінових категорій. Торг. мережа складається з 29-ти фірм. салонів у 35-ти містах України, а також широкої мережі оптових партнерів, як в Україні, так і за кордоном (Латвія, Литва, Румунія). Загалом на ринку присутні бл. 3 тис. підприємств. Однак, у категорії дорогих ексклюзив. меблів, як і раніше, популярною є імпортна продукція, переважно італ., іспан. та німецька. Ці ж країни активно імпортують в Україну дорогий сегмент офіс. меблів. До 2004 існував потуж. Укр. НДІ мех. обробки деревини (Київ), вчені якого займалися вивченням фіз.-мех. властивостей листяних порід деревини, розробленням технологій розпилювання, сушіння, захисту, різання, опорядження продукції саме з такої деревини. Нині вагомі дослідниц. центри діють у Нац. лісотех. університеті (Львів) та Нац. університеті біоресурсів і природокористування України (Київ).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю