ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Мгар Полтавської області

МГАР – село Лубенського району Полтавської області. 2016 Мгар. сільс. раду (підпорядк. села Вільшанка та Луки) приєднано до Засул. об’єднаної територіал. громади. М. знаходиться на правому березі р. Сула, побл. її притоки Мгарець (бас. Дніпра), за 15 км від Засулля та за 1 км від Лубен. За переписом насел. 2001, у М. проживали 458, у Вільшанці – 507, у Луках – 262 особи; наприкінці 2016 – відповідно 364, 489 і 211 осіб; переважно українці. На околицях виявлено скіф. кургани. Вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. як х. Мгарський, де було 7 дворів із садами та пасіками. 1619 за підтримки митрополита Ісаї Копинського та коштом княгині Раїни Вишневецької (двоюрід. сестри Петра Могили) у мгар. лісі засн. Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир (нині УПЦ МП). 1624–1786 навколишні землі перебували в монастир. власності. За переписом 1730, М. – монастир. село (93 двори, млин) Лубен. сотні Лубен. полку. 1796–1802 – у складі Малорос., 1802–1925 – Полтав. губ.; 1781–1923 – Лубен. пов. У 19 – на поч. 20 ст. – казенне село. 1859 мешкали 538 осіб, було 65 дворів; 1863 – відповідно 560 і 85; 1900 – 941 і 140; 1910 – 934 і 172. Під час воєн. дій на поч. 20 ст. влада неодноразово змінювалася, наприкінці 1919 встановлено більшовицьку. 1923–30 – у складі Лубен. округи; 1932–37 – Харків., від 1937 – Полтав. обл. 1926 проживала 971 особа. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 135 осіб; на поч. 1990-х рр. у М. встановлено перший всеукр. меморіал, арх. А. Ігнащенко; див. Курган Скорботи), зазнали сталін. репресій. Від 12 вересня 1941 до 19 вересня 1943 – під нім.-фа­­шист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули понад 290 мгарян (1957 відкрито пам’ятник). У брат. могилах похов. 94 рад. воїни-визволителі. Від 1969 охороняється ботан. пам’ятка природи Мгарська Дача (182 га; О. Донченко після зустрічі 1944 у цьому урочищі зі старим лісником І. Кучеренком і дівчинкою Н. Заїкою написав повість «Лісничиха»). 1990 мешкали 458 осіб. 1996 на Зажур-горі закладено берез. Алею пам’яті та встановлено пам’ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Нині у М. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців – гістолог Г. Мардар, історик П. Панченко; повний кавалер ордена Слави Ф. Шокало. У М. минули дит. роки першої у Рос. імперії жінки-офіцера, письменниці Н. Дурової. У Луках народився Герой Радянського Союзу Д. Сірик.

Літ.: Лубенщина: від витоків до сьогодення. Лубни, 2013.

М. І. Шевченко, С. М. Сіряченко

Рекомендована література

  1. Лубенщина: від витоків до сьогодення. Лубни, 2013.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Мгар Полтавської області / М. І. Шевченко, С. М. Сіряченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-66039

Том ЕСУ:

19-й

Дата виходу друком тому:

2018

Дата останньої редакції статті:

2018

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

66039

Кількість переглядів цього року:

8

Схожі статті

Іванівна
Населені пункти  | Том 11 | 2011
Р. С. Довгань, М. С. Божеску, І. Я. Поляк
Миколаїв
Населені пункти  | Том 20 | 2018
О. О. Баковецька, О. В. Бобіна, О. П. Тригуб, Д. Ю. Щербак
Єсаулівка
Населені пункти  | Том 9 | 2009
І. М. Захарченко, В. Г. Іваненко, О. В. Харланова

Нагору